З миром, Сергію, спочивай. Лиха війна життя забрала, як боронив свій рідний край. Шкода, що ти прожив так мало
10 липня 2025 року в с. Саражинці провели в останню путь відважного воїна Мартинюка Сергія Леонідовича.
У церемонії прощання із захисником взяли участь рідні та близькі, представники духовенства, друзі, однокласники, представники міської ради, побратими, жителі Погребищенської територіальної громади, що прибули розділити горе та підтримати сім’ю та рідних загиблого воїна.
Священнослужителі Української Православної церкви відспівали захисника Батьківщини відповідно до релігійних канонів біля будинку та на кладовищі.
На кладовищі Благочинний Православної церкви України Погребищенської громади протоієрей отець Петро висловив щирі співчуття родині невинно убитого воїна Сергія. Звертаючись до учасників траурної церемонії, він зокрема, сказав, що те, що сталося після 24 лютого 2022 року стало випробуванням для всієї України. Наші воїни-захисники — справжні Герої! Вони стали символом незламності, мужності та відданості нашому українському народу. Без їхнього подвигу ми б не витримали такий шалений натиск ворога. Самопожертва заради блага інших — це величезний урок для усього світу, коли людська сміливість може вистояти перед обличчям жорстоких випробувань. Хай відбудеться справедливий суд Божий для тих, хто винний у смертях, каліцтвах та інших злочинах проти нашого народу. Сьогодні нас гуртує пам’ять про усіх невинно вбитих, такого як Сергія, який з перших днів величезного вторгнення рашистської імперії не вагаючись став на захист родини і всіх українців. Ми маємо пам’ятати якою ціною нам дається перемога, скільки життів покладено на вівтар перемоги, скільки крові пролито. Ми усіма силами сьогодні молимо Бога, щоб дав силу і мужність нашим захисникам. Вічна пам’ять Сергію та всім невинно вбитим Героям. Герої не вмирають.
Начальник управління соціального захисту населення міської ради Анатолій Тимощук висловив щирі співчуття рідним загиблого воїна-Героя та наголосив: «Сьогодні ми прощаємось із нашим земляком – Героєм, жителем с. Саражинці, водієм стрілецького взводу стрілецької роти військової частини, солдатом Мартинюком Сергієм Леонідовичем, який загинув 18 червня 2022 року, будучи вірним військовій присязі, у бою за нашу Батьківщину, в районі населеного пункту Тошківка Сєвєродонецького району Луганської області. Призваний на військову службу за мобілізацією 24 лютого 2022 року. Він був зовсім молодий, з добрим серцем, яке боліло за всіх — за родину, за друзів, за країну. Його вже немає поруч. Не буде більше тих дзвінків, голосу, сміху, порад. Залишилася тиша. І біль. І порожнеча. Не мало так бути. Він мав жити. Мати сім’ю. Ростити дітей. Будувати дім. Мріяти. Але натомість — безіменна висота, прощання з родиною, побратимами і вічний спокій. Та він не загинув марно. Його життя — це ціна нашої свободи. Він жив як Герой і пішов як Герой. І поки ми пам’ятаємо його ім’я — він живий.
Від імені Погребищенської міської ради висловлюю найщиріші співчуття батькам, всім рідним і близьким Сергія Леонідовича.
Вічна пам’ять захиснику України! Герої не вмирають! Слава Україні!».
Староста Саражинецького старостинського округу Тетяна Рибак повідомила, що Сергій Мартинюк народився 22 вересня 1985 року в селі Саражинці Погребищенського району Вінницької області. В 1992 році пішов до першого класу Саражинецької ЗОШ І-ІІ ст., дев’ять класів якої закінчив у 2001 році. В школі навчався добре, був товариським, вихованим, старанним учнем. У 2005 році закінчив Вінницький політехнічний коледж. Працював таксистом, майстром по знешумленню машин на станції СТО. Призваний по мобілізації 24.02.2022 року. Служив в територіальній обороні міста Києва, брав участь у боях у Луганській області. Безмежна вдячність, царство небесне і вічна пам'ять нашому Захиснику».
Командир роти Олександр, з позивним «Майстер», звертаючись до присутніх зазначив: «З першого дня війни Сергій став на захист міста і країни. Це втрата не тільки для батьків, це втрата для громади і країни. Він виконував різні завдання, і в червні 2022 року ми вирушили на Луганщину під Тошківку. Ворог хотів нас знищити, Сергій отримав поранення в бою і, коли побратим хотів йому допомогти, але знищили їх обох. Там була артилерія, міномети, літаки, які скидали бомби, але там була і мужність хлопців, Сергія, які стояли на захисті країни. Нам його буде не вистачати, але ми будемо завжди пам’ятати. Зараз тут багато побратимів, які воювали разом з Сергієм і багато є тих, які не приїхали, бо виконують бойові завдання. Він завжди буде в наших серцях, це наш механік, хороша людина, яку втратила країна. Ми не можемо здатися, ми будемо воювати до перемоги, завжди будемо його пам’ятати. Сергій, друже, братику мій, до перемоги. Слава Україні! Героям Слава!».
Поховали земляка-Героя з усіма почестями під залпи почесної варти та Державний Гімн України.
Ім’я Сергія є взірцем мужності, патріотизму та незламності. Воно навіки вписану в історію Погребищенської громади та України.
Відділ організаційної та інформаційної роботи
