Його несли, а він…А він лежав…Він не хотів собі тієї слави. Вже дух його у небесах витав, а тіло на колінах проводжали
Сьогодні, 20 серпня 2023 року у с. Дзюньків поховали Героя, старшого кулеметника взводу оперативного призначення Бурка Юрія Анатолійовича, який загинув 16 серпня 2023 року в районі н.п. Роботине Пологівського району Запорізької області.
Під супровід військового оркестру останню дорогу мужньому воїну і відданому патріоту встелили квітами. Попрощатися та віддати йому останню шану зібралися рідні, друзі, близькі, побратими, представники влади, духовенства і громадськості.
Заступник Погребищенського міського голови Ігор Гордійчук у своєму виступі, зокрема, зазначив: «Війна з рашистською нечистю забирає цвіт нації, у вічність ідуть найкращі захисники України. Нам усім здається, що війна далеко, але вкотре її відлуння докотилося до нас сумною звісткою. Сьогодні в нашій Погребищенській громаді велике горе - ми прощаємося з воїном - земляком Юрієм Анатолійовичем БУРКОМ. Юрій Анатолійович народився 4 лютого 1996 року в с. Дзюньків. З 2002 р. по 2013 р. навчався в Дзюньківській загальноосвітній школі. У 2016 році закінчив Вінницький коледж Національного університету харчових технологій. У 2017 – 2018 роках проходив строкову військову службу в Збройних Силах України на посаді стрільця. З 2020 по 2021 рік перебував на службі у Національній поліції України у м. Вінниця. До повномасштабного вторгнення рашистів в Україну Юрій працював за кордоном. Він повернувся і з 26 лютого 2022 року добровільно в числі перших відбув на захист Батьківщини. Він сповна виконав свій громадянський обов’язок. Він – СПРАВЖНІЙ ГЕРОЙ!!! Немає таких слів, які б зараз могли заспокоїти родину Героя. У ці гіркі хвилини щиро поділяємо горе вашої сім’ї, разом зі всією громадою схиляємо голови в глибокій скорботі. Пам'ять про Юрія Анатолійовича житиме в наших серцях. Він є для нас взірцем справжнього патріотизму, відваги, самопожертви заради нас, заради України. Ми не забудемо й не пробачимо ворогу жодного забраного життя. Вічна слава Юрію Анатолійовичу. Вічна пам’ять!»
Щирі співчуття висловив староста Дзюньківського старостинського округу Віктор Бараболя, який наголосив, що завдяки ось таким воїнам, як Юрій ми можемо спокійно спати уночі. Герої живуть вічно, бо ми їх пам’ятаємо.
Від особового складу військової частини та побратимів зі словами співчуття до рідних звернувся майор Віктор Цибульський, який сказав, що сьогодні побратими Юрія, які були з ним протягом останнього часу, не змогли приїхати провести його в останню дорогу, бо продовжують виконувати бойові завдання. Слава Україні! Слава Героям!
Мама Юрія Валентина попросила Віктора, щоб воїни берегли себе на фронті і помстилися за її сина.
Протоієрей Віталій, настоятель Свято-Покровськогокого храму с.Дзюньків, сказав, що Дзюньківська земля збідніла ще на одного хлопця-козака, який навіть не встиг створити сім'ю, родити діток. Він віддав своє найдорожче – життя. Ми повинні пам’ятати, що Віталій, Микола, Богдан, Олександр, Юра загинули не просто так, а, для того, щоб усі жили у мирі і спокої. Вони приклали максимум зусиль, і усі інші хлопці на війні роблять усе можливе, щоб чобіт тієї нечисті не топтався на нашій рідній землі. Молю Бога, щоб забрав його в Царство Боже, дав йому все те світле, радісне, добре, чого можливо не мав при житті. Юрій буде підтримувати і молитися з неба за свою сім'ю і побратимів, щоб швидше наступив мир в Україні. Вічна пам'ять Юрію і вічний спокій.
Поховали воїна під залпи останнього салюту та Гімну України на місцевому кладовищі, в рідному селі Дзюньків.
Відділ організаційної та інформаційної роботи
