Вже від крові аж стогне земля, за Олександром вся громада ридає, мама все ще чекає дзвінка, а сина між нами вже немає
17 листопада 2024 року в селі Сніжна Погребищенської територіальної громади провели в останню путь ще одного мужнього Захисника, жителя с. Сніжна Шукурова Олександра Насреддиновича, який загинув 12 листопада 2024 року під час виконання бойового завдання поблизу н.п. Білий Колодязь, Чугуївського району, Харківської області.
Попрощатися із захисником прийшли сім’я, родина, друзі, односельці, жителі Погребищенської громади, навколишніх сіл, представники міської ради, побратими, священнослужителі Православної церкви України, які відспівали захисника Батьківщини біля рідного дому та на кладовищі, відповідно до релігійних канонів.
Слова скорботи та співчуття рідним і близьким покійного воїна висловив Благочинний Православної церкви України Погребищенської громади протоієрей отець Петро, який висловив співчуття рідним і близьким воїна небесного легіону Олександра. Він, зокрема, сказав, що ми боремося із тим злом на нашій землі, що постійно приходить на наші землі, щоб поневолити нас. Ми маємо молитись і просити Бога, щоб захищав наших воїнів і давав їм сили побороти рашистське зло, а нам давав сили всіляко допомагати нашим безстрашним захисникам. Всі ми сьогодні маємо своїх рідних, які боронять нас і не пускають ворога далі в глиб території України. І стоячи тут, проводжаємо нашого воїна Олександра, який віддав своє життя за нас, дякуємо йому, який стає духовним воїном на небесах, де буде щитом духовним разом з іншими загиблими воїнами захищати нас, допомагати побратимам здолати зло. Вічна слава. Вічна пам'ять Олександру.
Заступник Погребищенського міського голови Ігор Гордійчук у своєму виступі сказав: «У боротьбі із російськими загарбниками Погребищенська громада втратила Захисника України, який боровся за нашу Батьківщину до останнього подиху. Сльози, біль і наша ненависть ворогам. Клята війна знову відібрала найдорожче –життя. Сьогодні ми прощаємося з відданим сином України, який не шкодуючи свого життя та здоров’я забезпечував наше майбутнє ціною власного життя.
Шукуров Олександр народився 10 квітня 1983 р. в м. Находка Приморського краю. Проживав в Узбекистані Ташкентської області в м. Джиззак. Закінчив місцеву школу в 1999 році. В 2006 році прибув в Україну, проживав у с. Сніжна Погребищенського району Вінницької області. Займався особистим селянським господарством, будівництвом. Відданий військовій присязі на вірність Українському народу, мужньо виконавши військовий обов’язок, в бою за Україну, її свободу та незалежність, 12 листопада 2024 року Олександр загинув. Ми розділяємо ваше горе і низько вклоняємося за незламного героя України, доброго і світлого душею, енергійного, чесного і відвертого, який був готовий у будь-який час прийти на допомогу. Ми гордимося Олександром, молимося і будемо просити Бога, щоб послав Україні довгоочікувану перемогу, щоб кожна мати воїна-захисника дочекалася сина до рідної домівки живим, щоб кожна мати, дружина, дитина дочекалася свого сина, чоловіка, щоб кожна дитина обіймала не сірий камінь на кладовищі, а батька, який повернувся живим і з перемогою. В кожному ударі серця українця житиме вічна пам’ять про Олександра, про всіх воїнів-захисників, які віддали за нас життя. Вічна слава ! Вічна пам’ять!».
Поховали земляка-Героя з усіма почестями під залпи почесної варти та Державний Гімн України.
Висловлюємо щирі співчуття рідним, близьким та побратимам Героя України. Схиляємо голови та шануємо кожного, хто поклав своє життя за свободу і любов до рідної землі.
Вічна пам’ять Герою, Захиснику України.
Відділ організаційної та інформаційної роботи
