Сьогодні, 18 липня 2023 року у селі Бухни поховали Героя Богдана Галянта, який 15 липня 2023 року раптово помер після ротації у розташуванні військової частини.
Односельці та всі, хто прибув віддати останню шану захиснику України, провели його в останню путь живим коридором з квітами та національною символікою.
На кладовищі голова Погребищенської міської ради Сергій Волинський у своєму виступі, зокрема, зазначив: «Тяжке, невимовне горе і пекучий біль прийшли знову на землю Погребищенської громади.
Сьогодні ми прощаємося з молодою людиною, з відважним воїном, добровольцем Галянтом Богданом Петровичем, який від початку війни з окупантом 25 лютого 2022 року зі зброєю в руках захищав кордони України. Він розумів, що ніхто, крім нас не збудує країни і не буде боротися за нашу свободу. У цю лиху скорботну годину висловлюємо найщиріші співчуття батькам, сестрам, дружині, дітям, всім рідним і близьким полеглого Воїна. Герої української землі не вмирають, і світла пам’ять про них буде жити вічно в широких пшеничних полях, синьому небі, в бистрих водах наших річок. Кожний, хто буде проходити повз цей цвинтар, обов’язково прийде і вклониться могилі молодого героя. Спи спокійно, Солдате. Добра світла пам’ять про тебе і вдячність за твій подвиг назавжди залишаться у наших серцях. Вічна пам’ять захиснику України. Ніколи не забудемо. Герої не вмирають. Героям слава».
Староста Морозівського старостинського округу Тетяна Мартинюк повідомила, що Богдан Петрович народився 29 липня 1982 року в місті Київ. Навчався в ЗОШ №185 в м. Києві. Зростав хлопець дружнім та добрим, з величезним бажанням допомагати іншим, і проніс ці якості через все життя. Освіту здобував у Вищому професійному училищі в місті Києві за професією «Кранівник». Вже життя пропрацював у будівельні галузі. Мав золоті руки. Не було такої роботи, яку не вмів би зробити Богдан Петрович. Де б не працював, всюди мав шану і повагу, адже був відповідальним та працьовитим. В 2017 році в Бухнах зустрів свою долю - дружину Юлію. У шлюбі народилася донечка Катя. А також з любов′ю і турботою, як рідний батько виховував ще п’ятьох дітей: Дмитра, Олександра, Ярослава, Анну та Тетяну. Ніс службу в Миколаєві, Херсоні, Донецькій області. Мужній, дисциплінований, надійний. Він любив життя, свою сім′ю, дружину, але безжальна смерть не щадить нікого. Забирає найкращих - молодих та дужих, цвіт нації. Ми у вічному боргу перед захисниками нашої Батьківщини, перед їх родинами, адже наш щоденний спокій і мирне небо над головою даються занадто високою ціною – втратою людського життя, і ми про це не в праві забувати.
Старший офіцер четвертого відділу Вінницького районного територіального центру комплектування та соціальної підтримки капітан Олександр Дидик сказав, що ми зібралися сьогодні, щоб вшанувати пам'ять нашого земляка, побратима, справжнього патріота та вірного друга. Богдан був простою щирою людиною, яка розуміла, що таке честь та відданість. Завдяки Богдану Петровичу та таким Героям, як він, ми встояли в найважчі години для всієї України. Це горе для всієї родини, для громади, для всієї України! Спочивай з миром, воїне!!! Слава Україні! Героям Слава!
Біля батьківського будинку після заупокійної панахиди зі словами співчуття до рідних і близьких покійного звернувся Благочинний Православної церкви України Погребищенської громади протоієрей Богдан, який, зокрема, сказав, що сьогодні ми знову зібралися і підбираємо слова втіхи для родини загиблого воїна. Ця втрата - не тільки втрата для села, а й втрата для усієї багатостраждальної неньки України. Кожного дня, кожного тижня Україна прощається зі своїми гідними, достойними синами, тими, які мали розбудовувати її, але, на жаль, сьогодні вони віддають найдорожче - своє життя. У нас тут ідуть жнива, це усе завдяки таким як Богдан, вони своїми тілами зупиняють ворожі кулі. Ми дуже вдячні тим Героям, які дають нам можливість тут в тилу, не складати руки і робити добрі діла. Єдине, що ми можемо для них зробити це молитися, віддати останню шану, обов’язково пам’ятати в церковних молитвах. Нехай Господь прийме в свої безмежні простори душу воїна Богдана».
Поховали воїна під залпи останнього салюту та Гімну України на місцевому кладовищі, в селі Бухни.
На віки-вічні ім`я Богдана буде вписане в історію нашої громади та України як воїна-Героя.
Відділ організаційної та інформаційної роботи
