Вічна слава!!! Вічна пам'ять Герою!!!
Сергій Анатолійович Швайко народився 23 лютого 1978 року в м. Київ. З 1985 - 1994 рр. навчався у «Школа І-ІІІ ступенів №248 Деснянського району міста Києва».
Після школи закінчив оптико-механічний технікум, зараз Оптико-механічного фаховий коледж Київського національного університету імені Тараса Шевченка.
Працював водієм, спочатку легкових автомобілів приватно, потім водієм по доставці дизеля в компанії PS OIL.
Після народження старшого сина у 2005 році переїхав у с. Дзюньків, на історичну батьківщину батьків, де народилися ще син 2008 р. н. та дочка 2011 р. н.
У 2014 р. приєднався до Добровольчого Українського Корпусу (Правий Сектор) і відтоді на добровільних засадах був залучений різними структурами держави для виконання завдань - Піски, Авдіївка, Донецький аеропорт.
Під час повернень додому, відвідував і успішно закінчив школу снайперів Дике Поле. Свій позивний «Дзен» отримав за чесність, непідкупність, тверезість поглядів і водночас людяність, бажання прийти на допомогу.
З перших днів повномасштабної війни разом з побратимами з ДУК (Правий Сектор) брав участь в обороні Києва у мінометному розрахунку.
Воював у групі добровольців, де частина бійців, як і він, воювали з власної ініціативи та на власний ризик, без оформлення і зарплатні.
Після відходу нападника від Києва, продовжив відбивати ворога на Донеччині, а згодом – Миколаївщині, в районі села Роботине Запоріжської області (також в мінометному розрахунку, а згодом - оператор Mavic).
Офіційно мобілізувався 28 квітня 2023 року в окремий 14 полк ГШ ЗСУ на посаду FPV-пілота. Відданий військовій присязі на вірність Українському народу, під час виконання військових обов’язків на військових навчаннях на території Республіки Польща загинув 18 жовтня 2023 року.
Прощання з Героєм відбулось 30 жовтня 2023 року в м.Київ на вул. Байкова,16. Урна з його прахом стоїть в Алеї Слави на Лісовому цвинтарі в м.Київ.
У Героя залишилось троє дітей та дружина, які проживають у Погребищенській громаді.
Дружина Владислава разом з чоловіком на добровільних засадах в якості бойового медика і оператора БПЛА Mavic брала участь у війні в перші місяці оборона Києва,(Вишгородський напрямок), а згодом на Донеччині і Миколаївщині. Через півроку повернулася до дітей, але продовжує працювати інструктором з тактичної медицини, періодично виїжджаючи до побратимів з практичними тренінгами. .
Відділ організаційної та інформаційної роботи
