Ця перша (дай Боже, щоб єдина) в с.Гопчиця смерть бійця російсько-української війни сколихнула все село, знову нагадала всім про пекло війни, в якому гине цвіт української нації.
Мешканці Погребищенської громади 23 грудня 2022 року провели в останній земний шлях воїна-Героя, ТИЩУКА Олега Миколайовича, уродженця с.Андрушівка, жителя с.Гопчиця, який отримав смертельне поранення внаслідок виконання бойових завдань в районі м. Бахмут Донецької області та відійшов у вічність 13 грудня 2022 року в Дніпропетровській обласній клінічній лікарні ім.І.Мечнікова.
Олег Миколайович народився 9 травня 1973 року в с.Андрушівка. Закінчив тут школу та вступив до Уманського ПТУ, де отримав спеціальність електрозварювальника. У 1991 - 92 роках проходив строкову військову службу в Збройних Силах України, які почали створюватись. Працював у СТОВ «Зоря» с.Андрушівка в будівельній бригаді, на Погребищенському контейнерному заводі. У 2010 році родина переїхала в с.Гопчиця. Олег працював електриком на місцевому консервному підприємстві. З 2015 року у місцевому інтернетпровайдері був інженером з монтажу комунікаційного обладнання.
Прощалися з полеглим Захисником рідня, керівництво громади, депутати, старости, побратими, односельчани, духовенство, освітяни, учні, медики і всі небайдужі, які прийшли віддати шану й схилити голови за найвищу жертву нашого земляка в ім’я Батьківщини. Вони, приклонивши коліно, проводили Героя в його останній земний шлях, подумки дякуючи за мирне небо над головою.
Священнослужителі Православної церкви України відспівали захисника Батьківщини відповідно до релігійних канонів біля будинку та на кладовищі.
Біля будинку матері, після заупокійної панахиди, зі словами співчуття до рідних і близьких покійного звернувся благочинний храмів ПЦУ Погребищенської громади отець Богдан, який, зокрема, сказав: «Сьогодні тепло і тихо. І за цю тишу, за нашу правду Олег віддав найцінніше-своє життя. Господь прийме його душу в блаженні вічні простори. Блаженні гонимі за правду. Там, де правда – там Бог. Його душа отримала вічне життя тому, що він боронив український народ від зла, яке століттями намагається захопити нашу землю. Але зло не може перемогти правду. І ми переможемо. Наш воїн поспішає на пост у небо, де він буде вічно обороняти нас. Ми сьогодні висловлюємо співчуття рідним, друзям…Вічна пам'ять і вічна слава Олегу».
На кладовищі Погребищенський міський голова Сергій Волинський висловив щирі співчуття матері, рідним загиблого воїна-Героя та наголосив: «Мабуть Олег більше, ніж ми любив Батьківщину, любив свій рідній край. Адже він, не вагаючись, пішов боронити нас від клятого ворога, який не вперше намагається нас знищити. І такі герої, як Олег дають нам можливість тут жити, працювати без війни. Тому наш обов’язок про таких, як Олег вічно пам’ятати. Гірка і незворотна втрата для мами, рідних, друзів. Ми розділяємо сьогодні з вами біль. Вічна пам’ять і вічна слава Олегу. Слава Герою!».
Староста Гопчицького старостату Роман Прилуцький, звертаючись до присутніх зазначив, що важкий біль переживають Гопчицька та Андрушівська громади. Він сказав: «Ми сьогодні проводжаємо в останню дорогу нашого воїна-Героя Олега. Ми сьогодні прощаємось з мудрим, добрим, порядним чоловіком, з хоробрим воїном, добрим сусідом та толковим господарем. В ці скорботні хвилини всі ми тут висловлюємо щирі співчуття рідним та близьким Олега Миколайовича. Всі ми просимо Бога, щоб найшвидше приблизив нам перемогу, щоб наші воїни повернулися по рідним домівках живими і ми могли гідно подякувати їм, а також, схиливши голову, приклонивши коліно, в хвилині мовчання біля могил тих, хто віддав своє життя. Вічна Слава Герою. Вічна пам'ять!».
«Триста днів тому війна, яка почалась ще у 2014 році розгорілась з великою силою. Ні ми всі, ні хлопці, які захищають нас на фронті, її не хотіли. Не хотів її і Олег. Він хотів добудувати будинок, бути зі своєю родиною, займатися улюбленою справою, яка його зробила упізнаним за межами Гопчиці… Олег не вагаючись, не ховаючись, пішов на захист Батьківщини. Герої, на жаль, вмирають фізично, але мають вічно жити в наших душах, серцях. І поки будемо їх пам’ятати-доти вони будуть серед нас. Спочивай з миром, друже» - сказав старший офіцер четвертого відділу Вінницького районного територіального центру комплектування та соціальної підтримки капітан Андрій Соборов.
Поховали земляка-Героя з усіма почестями під залпи почесної варти та Державний Гімн України.
У Олега Миколайовича залишилась мама Галина Василівна, сестра Тетяна, доньки Антоніна та Анастасія, онуки Росина і Дем’ян.
У цей скорботний для усіх нас день висловлюємо щирі співчуття рідним і близьким Олега, який до останніх хвилин свого життя залишався вірним своїй присязі та українському народу.
Світла пам'ять і вічна слава Героям, які поклали своє життя на вівтар Батьківщини!
Відділ організаційної та інформаційної роботи міської ради
