Весільний коровай, гільце попереду скорботної процесії ще більше підкреслювали величину страшного горя… Майбутнє Андрія відібрала війна, юнак так і не встиг створити власної родини. У нього залишилися вічно сумуючі батьки, сестра, брат.
10 лютого 2023 року у с.Андрушівка Погребищенської територіальної громади провели в останню путь мужнього Захисника, 27- річного земляка ГОНЧАРУКА Андрія Костянтиновича, який героїчно загинув 3 січня 2023 року при виконанні бойового завдання з відсічі і стримування збройної агресії росії під час стрілецького бою та артилерійського обстрілу у місті Соледар Донецької області.
Попрощатися зі своїм захисником прийшли рідні, друзі, вчителі, однокласники, односельці, жителі міста Погребище та навколишніх сіл, представники та депутати міської ради, священнослужителі, які відспівали захисника Батьківщини відповідно до релігійних канонів.
Біля батьківського будинку після заупокійної панахиди зі словами співчуття до рідних і близьких покійного звернувся Благочинний Православної церкви України Погребищенської громади протоієрей Богдан, який, зокрема, сказав: «Війна, це велике демонське зло. Для українців останніми століттями це московське зло всілякими неправдами, вбивствами намагається нас знищити. Але за нами правда, а там, де правда,-там Бог. І там перемога. Молоді воїни УПА гинули за вільну Україну, як тепер гинуть наші захисники. І ми скорбимо. І їхня смерть не буде даремною. Наші загиблі воїни продовжують жити в іншому вимірі, де вже немає ні смутку, ні печалі, ні зітхання, а вічне блаженне життя. Ми сьогодні проводжаємо духовного нашого воїна Андрія, який віддав своє життя за нас., що є найбільшою любов’ю - покласти життя своє за ближніх своїх, і отримав місце серед праведників».
В центрі села, приклонивши коліно, віддали шану Герою учні та працівники школи, учасники траурної процесії. По обидва боки труни йшла у зажурі почесна варта із військових. Додавали скорботи звуки оркестру.
На кладовищі заступник Погребищенського міського голови Ігор Гордійчук повідомив, що Гончарук Андрій Костянтинович народився 11 грудня 1995 року в с.Андрушівка Погребищенського району Вінницької області. У 2002 році пішов до 1 класу Андрушівської школи, яку закінчив у 2011 році. Після її закінчення вступив до Вінницького ПТУ №2, яке закінчив у 2014 році за спеціальністю «слюсар-ремонтник, слюсар з ремонту автомобілів». У 2016 – 2017 роках проходив строкову військову службу в Збройних Силах України на посаді стрільця прикордонної служби. До повномасштабного вторгнення рашистів в Україну Андрій їздив на заробітки у місто Київ. З 26 лютого 2022 року за мобілізацією в числі перших відбув на захист Батьківщини. Висловлюючи щирі співчуття родині, Ігор Гордійчук, зокрема, сказав: «Він – СПРАВЖНІЙ ГЕРОЙ!!! Немає таких слів, які б зараз могли заспокоїти родину Героя. У ці гіркі хвилини щиро поділяємо горе вашої сім’ї, разом із всією громадою схиляємо голови в глибокій скорботі. Пам'ять про Андрія Костянтиновича житиме в наших серцях! Ми не забудемо й не пробачимо ворогу жодного забраного життя! Вічна слава Андрію Костянтиновичу! Вічна пам’ять!»
Старший офіцер четвертого відділу Вінницького районного територіального центру комплектування та соціальної підтримки капітан Олександр Дидик наголосив: " Ми зібралися тут, щоб вшанувати пам'ять нашого земляка, друга, побратима, старшого солдата Гончарука Андрія Костянтиновича, який загинув у місті Соледар. Всі ви знаєте з екрана телевізора, як наші воїни мужньо відбивають атаки рашистської орди в найгарячішій точці фронту - районах Соледара, Бахмута та околиць навколо них. Однак ціна незламності для нас надто висока. Ми платимо життями наших кращих людей. На щиті додому повернувся воїн, який без вагань став на захист рідного краю та віддав своє життя за майбутнє України. Його загибель – це важка втрата для нашої громади. Немає слів, щоб передати співчуття родині. Шановна громадо, схилімо голови у скорботі перед Героєм. Спочивай з миром, воїне. СЛАВА УКРАЇНІ!"
Священник Української Греко-католицької церкви отець Василь, звертаючись до учасників похорону, розповів про слово «Диявол» та притчу про коня і диявола та закликав всіх до єдності і молитви за покійного Андрія -солдата, який віддав найдорожче, що мав, - своє життя за свою сім`ю, за кожного з нас, за свої ідеали свободи. «Дорогі в Христі! Андрій просить, щоб ви молились за всіх побратимів, які віддали своє життя за Україну. Просить також, щоб молилися за навернення нашого ворога, щоб він зрозумів свою помилку, і ми перемогли також його і в духовному плані. Молімося. Амінь»,- звернувся до присутніх на кладовищі отець Василь.
Плачучи, зойкнули люди на кладовищі від шокуючого єднання: пострілів прощального салюту, Державного Гімну та материнського плачу.
Не забудемо! Не пробачимо! Світла пам‘ять Герою! Герої не вмирають. Їх просто немає поряд.
Відділ організаційної та інформаційної роботи міської ради
