Провести мужнього сина України прийшли жителі та переселенці навколишніх сіл, священнослужителі, військовослужбовці, керівництво громади, побратими, друзі, найближчі та найрідніші люди, які траурну процесію зустрічали, приклонивши коліна, схиливши голови.
Андрій з першого дня війни добровільно пішов воювати з рашиською нечистю. Він загинув 21 травня від вогнепального осколкового поранення поблизу населеного пункту Шевченкове Миколаївської області. Йому було 51 рік. У загиблого воїна залишились мама, брат, дружина, двоє дітей та онук.
Священнослужителі Православної церкви України та капелан військової частини отець Богдан відспівали захисника Батьківщини відповідно до релігійних канонів біля будинку та на кладовищі.
На подвір’ї біля будинку до мами та рідних, всіх присутніх звернувся капелан військової частини отець Богдан. Він особисто знав Героя, як гарного господаря, відважного, мужнього, безстрашного воїна. Отець Богдан висловив велику вдячність матері за сина-Героя, вклонився за сина від тих, хто залишився на фронті. «Це не смерть. Це війна обірвала його земне життя. Такі люди приєднуються до війська небесного і надалі захищають нас. Герої не вмирають! Герої вічно живуть»,- сказав капелан.
На кладовищі Благочинний Православної церкви України громади отець Богдан розповів притчі про самаритян, прирівнявши їх за долею із українським народом, який також скрізь віки поневолений, зневажений, оббреханий та нищений московією. «Андрій героїчно загинув у боротьбі із ворогом-сусідом, який прагне знищити не тільки нашу мову, культуру, віру, традиції, а і нас як народ. І ми сьогодні дякуємо матері, що виховала справжнього Героя. Плисків сьогодні теж має свого героя-захисника на небі, який поповнив щит праведників-захисників нашої України. Ми про них пам’ятатимемо. Про них співатимуть пісні, складатимуть легенди. Велике співчуття матері та рідним», - наголосив отець Богдан.
Звертаючись до присутніх, міський голова Сергій Волинський сказав: «Сьогодні нашу громаду спіткало велике горе. Загинув син, батько, дідусь захищаючи нас від ворога у непростій війні, війні, якою у нас хочуть забрати землю, знищити нас фізично як націю. І завдяки Андрію і тим солдатам, які героїчно воюють, ми тут маємо мирне небо. Сьогодні велике горе в родині. Низький уклін та щирі співчуття мамі, дітям, родині. Вічная пам’ять та слава Андрію. Герої не вмирають!»
Представник військкомату Олександр Дидик зазначив, що людина може прожити довго і нічого значимого після себе не залишити, а може прожити життя коротке, але таке, що залишить великий слід і пам'ять серед багатьох поколінь. Це стосується покійного Кучевського Андрія Івановича. Він повідомив, що воїн-Герой, народився 12 грудня 1971 року с. Плисків.
Після закінчення місцевої школи здобув фах шофера, електрозварювальника у Погребищнському ВПУ-42. Усе своє мирне життя працював на благо своєї родини та приносив користь багатьом людям, які до нього звертались. Виростив та виховав сина і доньку, допоміг їм отримати гарну освіту та мав багато планів на майбутнє. Але почалася війна. І він у перший же день пішов добровольцем у лави ЗСУ.
«Під час проходження служби був вірним військовій присязі та українському народові, Андрій добросовісно виконував свій військовий обов’язок і задля свободи України віддав саме цінне, що мав-своє життя. Шановні мамо, рідні та близькі, прийміть наші щирі співчуття з приводу важкої втрати. Вічна пам'ять. Ви, мамо, виховали справжнього Героя», - сказав Олександр Дидик, підійшовши до мами, приклонив коліно та обійняв її.
Щирі співчуття висловив і односелець-побратим Роман Андрощук.
Колишній сільський голова Петро Вітрук сказав: «Шановна родино, прийміть найщиріші співчуття від усіх мешканців та присутніх тут. Воїни, дякуємо вам за ваші безсонні ночі, за подвиги на фронті, якими ви забезпечуєте наш мирний день, нашу спокійну ніч. Клята війна забрала сина, батька, брата, дідуся, сусіда, товариша. Андрію, ми сьогодні в тебе просимо пробачення за те, що може колись тебе образили, не допомогли, коли ти звертався. Земля тобі пухом. Герої не вмирають! Слава Україні!».
Поховали Героя з усіма почестями під залпи почесної варти та Державний Гімн України.
Віримо, що пролита кров наших хлопців не пройде безслідно, ці факти відваги стануть нашою історією, що твориться на шляху до перемоги. Вічна пам'ять захиснику! Герої не вмирають!
Відділ організаційної та інформаційної роботи міської ради
