Пекучий біль і гіркий смуток війни чорним крилом знову торкнувся нашої Погребищенської громади. Прощались із 24-річним воїном-Героєм у рідному селі Павлівка 19 листопада 2022 року. ЧАГІН Віктор Анатолійович народився у 1998 році. З 2004 року навчався у Павлівській школі,
після чого вступив на навчання до Вінницького фахового коледжу Національного університету харчових технологій, де у 2017 році одержав професію техніка-технолога. З травня 2018 по грудень 2019 року проходив строкову військову службу в ЗСУ. До початку війни працював у ряді фірм в м.Київ.
Як тільки почалася агресія, Віктор в числі перших мешканців села став до лав територіальної оборони, а з 11 квітня 2022 року пішов безстрашно боронити рідну землю від рашистської нечисті. На посаді стрільця-санітара механізованого відділення в/ч 0666 30 серпня 2022 року загинув поблизу н.п.Таврійське Херсонського району Херсонської області.
Віддати шану Герою прийшли рідні, близькі, друзі, жителі навколишніх сіл, військові побратими, представники та депутати міської ради, священнослужителі Православної церкви України, які відспівали захисника Батьківщини відповідно до релігійних канонів біля будинку та на кладовищі.
Вони, приклонивши коліно, простеливши вулиці рідного села осінніми квітами, проводили Героя в його останній земний шлях, подумки дякуючи за мирне небо над головою.
Біля будинку та на кладовищі зі словами співчуття до рідних і близьких покійного звернулися: благочинний храмів ПЦУ Погребищенської громади отець Богдан, який сказав, що Віктор поповнив ряди Героїв Ангелів-охоронців, захисників України і на небі, і в наших душах, депутат міської ради-радник міського голови Анатолій Білик, староста Павлівського старостинського округу Валентина Панасюк, директор Павлівської школи Ніна Драган, офіцер четвертого відділу Вінницького районного територіального центру комплектування та соціальної підтримки капітан Олександр Піщенюк, який, приклонивши коліно, передав батькам Героя Прапор України.
Поховали земляка-Героя з усіма почестями під залпи почесної варти та Державний Гімн України.
У Віктора залишились батьки, сестра та наречена, з якою він мав одружитись у вересні.
У цей скорботний для усіх нас день висловлюємо щирі співчуття рідним і близьким Віктора, який до останніх хвилин свого життя залишався вірним своїй присязі та українському народу.
Він був справжнім патріотом, який вірно служив народові України. Та, на жаль, 30 серпня пішов у Вічність… Пішов так, як йдуть усі справжні Воїни, Герої - під час бою…
Таким він назавжди залишиться у нашій пам'яті.
Вічна пам'ять захиснику! Герої не вмирають!
Відділ організаційної та інформаційної роботи міської ради
