Офіційний веб-сайт
Сьогодні у нас: 18.06.2024 року

pogreb_miskrada@ukr.net
+380 (4346) 21463

  Тату, тату! Він крикнув криком журавлиним, і янголом злетів у вись. Я захищав свою країну, а ви живіть. А ви живіть тут, як колись

  20 травня 2024 року в с. Довгалівка провели в останню путь нашого Захисника Бензу Андрія Володимировича, який віддав своє життя за свободу і незалежність України, за мирне життя кожного з нас.

  Попрощатися із загиблим прийшли рідні, близькі, друзі, військовослужбовці, побратими, представники влади, духовенство та мешканці громади, які віддали шану й схилили голови за найвищу жертву нашого земляка в ім’я Батьківщини.

  Священнослужителі Православної церкви України відспівали захисника Батьківщини відповідно до релігійних канонів біля будинку та на кладовищі.

  Благочинний Православної церкви України отець Петро, звертаючись до учасників траурної церемонії, зазначив: «Українські воїни є справжніми носіями Хрестового миру не тільки України, а й усього світу. Ми не можемо змарнувати жертву тих, хто віддав своє життя і не тільки їх, а тих хто зараз в окопах на Сході і на півдні України. Справжнє геройство – це коли ми віддаємо життя за порятунок і спасіння ближнього, це є подвигом. Вічна пам'ять воїну Андрію. Він тепер буде нашим захисником і на небі і в наших душах. Велике співчуття рідним».

  Погребищенського міський голова Сергій Волинський висловив щирі співчуття сім’ї та рідним загиблого воїна-Героя. Він сказав: «Біль та розпач від втрати у жорстокій війні найкращих своїх синів і дочок переповнює кожного з нас. Чергова трагічна звістка знову сколихнула нашу Погребищенську громаду. Ми прощаємося з жителем села Довгалівка Бензою Андрієм Володимировичем. Бій, що став для нього останнім, він прийняв біля населеного пункту Кринки Херсонської області 16 травня 2024 року.

  Андрій Володимирович мав звання стрілець санітар 2 відділення морської піхоти 1 взводу морської піхоти 2 роти морської піхоти 2 батальйону морської піхоти, військової частини, матрос.

  На згадку про себе Андрій залишив багато добрих справ і теплоту в серці свого батька, рідних і близьких. Він завжди був там, де складніше. Віддавав людям усе найкраще і найпозитивніше, що було у його серці: ні в чому не відмовляв, завжди допомагав, радив. Таким його знали і запам'ятають родина, друзі, односельці. Щирим і товариським він був і з колегами.

  Дякуємо батькові за виховання справжнього сина, за те, що він до останнього подиху залишався вірним присязі. Розділяємо ваше горе і низько вклоняємося за незламного героя України. Ми у вічному боргу перед ним.

  Вічна слава ! Вічна пам’ять, тобі Герою».

  Староста Довгалівського старостинського округу Олександр Томчук у своєму виступі сказав, що рашистські фашисти нищать села, міста, вбивають мирне населення, гинуть на полях битви кращі сини і дочки українського народу. Дуже важко, коли гинуть хлопці, які мали б створювати сім`ї, народжувати дітей. Серед таких і Бенза Андрій Володимирович, який народився 3 жовтня 1989 року в с.Баришівка Київської області. В дитинстві він з батьками переїхав до нашого села. У 1996 році пішов до першого класу Довгалівської школи. А середню освіту здобув у с.Мончин Погребищенського району, куди сім`я згодом переїхала. Після закінчення школи здобув професійну освіту у ПТУ №11 м.Вінниця. У 2009 році призваний до лав ЗСУ. 2 листопада 2022 року призваний по мобілізації. Служив у морській піхоті. Загинув за життя наших дітей, наше майбутнє, майбутнє Української держави. Вічна пам'ять нашому Герою. Вічна Слава!

  Від імені побратимів зі словами співчуття звернувся головний сержант Руслан, який сказав: «Це величезна втрата для побратимів, це невимовна втрата для родини, це втрата для мене. Він звернувся до батька із словами вдячності за виховання мужнього, доброго, чуйного сина, який практично не мав негативних якостей. Він був справжнім воїном, достойним Вальгалли. Шкода, що він забирає кращих синів нашої неньки України. Я хочу сказати, що смерть Андрія не буде марною. Всі вбивці наших героїв будуть покарані. Всі-це питання часу. Вічна слава Герою».

  Учень п’ятого класу Артем подякував, що мав такого товариша у своєму житті як, Андрія - надзвичайно добру людину із золотими руками. Хай вам буде Царство Небесне. Я завжди вас пам’ятатиму.

  Поховали земляка-Героя з усіма почестями під залпи почесної варти та Державний Гімн України.

  Ім’я Андрія навіки буде взірцем мужності, патріотизму та незламності.

  Слава Україні! Вічна Слава нашим Героям!

  Відділ організаційної та інформаційної роботи

 

 

 

Органи влади