Не повернути вам мене сльозами, той біль словами теж не передати. Я ангелом тепер поруч із вами. Пробачте, що не можу обійняти
6 лютого 2025 року в селі Розкопане провели в останню путь Захисника України, стрільця 2 стрілецького відділення 3 стрілецького взводу 2 стрілецької роти військової частини, солдата Яроша Юрія Петровича.
Попрощатися із захисником прийшли сім’я, рідні, друзі, однокласники, побратими, жителі Погребищенської територіальної громади, представники міської ради, священнослужителі Православної церкви України, які відспівали захисника Батьківщини біля рідного дому та на кладовищі, відповідно до релігійних канонів.
До рідних і близьких загиблого звернувся Благочинний Православної церкви України Погребищенської громади протоієрей отець Петро, який, зокрема, сказав: «Вбивства, знущання, викрадення, депортації мирних жителів, руйнування міст, сіл, шкіл, лікарень, - це геноцид, спрямований на знищення української ідентичності. Ворог прагне стерти нас із лиця землі, забрати нашу свободу, принизити, поневолити і показати світу, що демократія безсила перед свавіллям авторитарних режимів, перекроїти карту світу завдяки своїм імперським амбіціям. Але ця недоімперія зла прорахувалася, її зупинили мужні українські воїни, що стали на боротьбу. Хай добра пам’ять геройських вчинків буде для нас прикладом як треба любити свій народ і свою державу. Сьогодні ми зібралися тут, щоб скласти подяку нашому Воїну-Захиснику Юрію , який мужньо боронив нас. Наша подяка не може виразитися словами, вся Україна, всі жителі висловлюють свою подяку таким захисникам, як Юрій. Наші Воїни-Захисники виконують найвищу заповідь: віддають своє життя за ближніх своїх, ризикуючи життям заради нас. Вічна слава нашому Захиснику»
На кладовищі начальник управління соціального захисту населення Погребищенської міської ради Анатолій Тимощук у своєму виступі сказав: «Шановна родино, друзі, побратими, усі, хто прийшов віддати останню шану нашому герою. Сьогодні ми зібралися тут, щоб попрощатися з людиною, яка віддала найдорожче—своє життя—заради нас, заради України, заради майбутнього. Це біль, який не вгамувати словами, рана, яка не загоїться в серцях тих, хто знав, любив і поважав його. Найважче сьогодні матері, яка виховала справжнього сина України. Немає більшого горя, ніж втратити дитину, і немає більшої гордості, ніж знати, що твій син—герой. Він не шукав слави, не просив нагород, а просто виконав свій обов’язок до кінця. Ми низько схиляємо голови перед вами, Наталія Олександрівна і перед вашим сином, який став для всіх нас символом мужності, честі та відданості.
ЯРОШ Юрій Петрович народився 1 липня 1988 року в с. Розкопане, Погребищенського району Вінницької області. Навчався у Розкопанській школі, яку закінчив у 2006 році. Потім навчався у ВПУ №42 м. Погребище, де здобув професію газозварювальника та шофера. Працював різноробочим у відділку ТОВ «Погребищенське». Відповідально відносився до будь-якої роботи.
Наш земляк, 23 травня 2023 року, призваний по мобілізації, був вірним військовій присязі, завжди проявляв стійкість і мужність. Боровся за мир на українській землі, за спокій у рідній домівці, за безпеку родини. Він пройшов і побачив те, що не бачимо і не відчуваємо ми.
Юрій мріяв створити сім’ю, будував плани, своє майбутнє. Але в одну мить усе згасло: і мрії, і життя… 31 грудня 2023 року під час виконання бойових завдань, пов’язаних із захистом Батьківщини, потрапивши під ворожий мінометний обстріл, в районі населеного пункту Лиман Перший Куп’янського району Харківської області,
Юрій загинув. Юрій був щирим, небайдужим, веселим, чесним, готовим підтримати у будь-якій ситуації. Прожив гідне, хоч і коротке життя. Ні через рік, ні через інший проміжок часу не можна змиритися з такою втратою.
Від імені Погребищенської міської ради висловлюю щирі співчуття мамі Наталії Олександрівні та рідним Юрія Петровича. Його ім’я житиме у наших серцях.
Його подвиг буде пам’ятати історія. А ми, його друзі, побратими, усі, хто стояв поруч, зробимо все, щоб його жертва не була марною.
Нехай ті, хто надалі нас захищають, цю справу святу доведуть до кінця, нехай буде знищений ворог, нехай буде вільною, сильною, незламною наша багатостраждальна Україна.
Ми усі повинні пам'ятати, якою ціною дається нам свобода та можливість зустрічати новий день.
Спочивай з миром, Юріє. Герої не вмирають! Вічна слава! Вічна пам’ять!».
Похоронили Юрія Яроша з військовими почестями у рідному селі, де він народився і виріс, звідки пішов виконувати свій військовий обов’язок захищати Вітчизну. Дитячий духовий оркестр «Козачок» Гопчицького сільського будинку культури виконав Гімн України, пролунали останні постріли військових на честь, шану і незабутню пам’ять про славного воїна, нашого земляка.
Висловлюємо щирі співчуття рідним, близьким та побратимам Героя України. Схиляємо голови та шануємо кожного, хто поклав своє життя за свободу і любов до рідної землі.
Вічна пам’ять Герою, Захиснику України.
Відділ організаційної та інформаційної роботи
