«На небі нас, матусю, так багато. А хлопці йдуть з війни сюди щодня. Тепер я Ангелом вас буду захищати. Бог крила дав – вони моя броня»
21 липня 2024 року в с.Морозівка провели в останню путь поліцейського взводу №3 роти №2 батальйону №3 полку управління поліції особливого призначення №2 (штурмовий полк «Цунамі») Департаменту поліції особливого призначення об'єднана штурмова бригада Національної поліції України «ЛЮТЬ», старшого сержанта поліції Червонцева Максима Олександровича.
У церемонії прощання із поліцейським взяли участь рідні та близькі, представники духовенства, друзі, однокласники, представники міської ради, колеги по службі, побратими, жителі Морозівського старостату та інших населених пунктів Погребищенської територіальної громади, що прибули розділити горе та підтримати сім’ю та рідних загиблого воїна.
Біля будинку після заупокійної панахиди зі словами співчуття до рідних і близьких покійного звернувся Благочинний Православної церкви України Погребищенської громади протоієрей отець Петро, який, зокрема, сказав, що сьогодні історію творять наші герої, такі як Максим. Він і далі буде охороняти нашу державу і нас з небес. Він вічно буде жити в наших серцях! Вічна і світла пам'ять Герою! Слава Україні!».
На кладовищі секретар Погребищенської міської ради Петро Шафранський повідомив: «Максим Олександрович народився 18 квітня 1989 року. У 1996 році пішов до першого класу Морозівської загальноосвітньої школи, яку закінчив у 2002 році. Навчався у місті Вінниця в політехнічному коледжі, який закінчив у 2006 році, де здобув спеціальність «Технік технолог». Відразу після закінчення училища був призваний на строкову службу. Прийшов із армії і розвивав свій талант до творчості: малював, вирізав по дереву, різьбив. Працював на фірмі по виготовленню меблів. В 2008 році вступив до лав Національної поліції України. Проходив службу у місті Київ. Мужній, дисциплінований, безстрашний, надійний. Саме ці риси характеру проявив наш Герой, який помер 19 липня 2024 року в КП «Дніпропетровська обласна клінічна лікарня ім.І.І.Мечнікова» після важкого поранення, яке отримав 14 липня 2024 року внаслідок артилерійського обстрілу поблизу с. Карлівка Покровського району Донецької області. Своїм подвигом на полі бою він довів, що хоробрість немає вікових обмежень. Заради нас усіх він віддав стукіт власного серця. Максим Олександрович буде прикладом мужності й відваги, гідним оборонцем нашої держави, він загинув за мир, за правду, за рідну мову, за рідну землю. Він той, хто любив життя, а найбільше своїх рідних і неньку Україну, але безжальна смерть не щадить – забирає найкращих – молодих, розумних, цілеспрямованих, ерудованих – цвіт нації»
Петро Петрович наголосив: «Ми у вічному боргу перед такими людьми, як Максим, перед його родиною, бо наш із вами щоденний спокій і мирне небо над головою дається занадто важкою ціною – втратою людського життя і про це ніколи не потрібно забувати. Шановна родино, друзі, близькі, побратими загиблого від усієї нашої громади прийміть найщиріші співчуття, і нехай кожна наша сльозина стане зброєю проти ворога, який забрав молоде життя. Уклінна дяка та вічна пам’ять Максиму та усім Воїнам-Захисникам нашої Батьківщини!
Побратим – однополчанин Максима Червонцева Олександр подякував мамі за те, що виховала такого мужнього, бойового та вірного товариша. Він зазначив, що Максим себе проявив дуже позитивно, добре ставився до хлопців. Був зразковим сержантом, підтримував інших, на нього завжди можна було покластися. Відтепер Максим навіки у Небесному війську. Співчуття рідним. Низький уклін за подвиг нашому Захиснику!
Учасники хвилиною мовчання вшанували пам'ять старшого сержанта поліції Червонцева Максима Олександровича.
Висловлюємо щирі співчуття сім’ї, рідним, близьким, колегам та побратимам Героя України. Схиляємо голови та шануємо кожного, хто поклав своє життя за свободу і любов до рідної землі.
Імена наших Героїв навіки вписані в історію Погребищенської громади та України. Спочивай з миром воїне!!! Слава Україні! Героям Слава.
Відділ організаційної та інформаційної роботи
