1 жовтня весь світ відзначає Міжнародний день людей похилого віку — свято, яке покликане звернути увагу всього людства на потреби старшого покоління. Повага до старших – одна з головних цінностей людської моралі. Саме тому в 1990 році Генеральна Асамблея ООН прийняла рішення про заснування Міжнародного дня літніх людей, призначивши його на перший день жовтня.
Україна, як повноправний член ООН, підтримала ініціативу міжнародного співтовариства і з 1991 щорічно відзначає день людей похилого віку і День ветерана. Рішення про щорічне відзначення в Україні Міжнародного дня громадян похилого віку та створення належних умов соціального захисту пенсіонерів, інвалідів, одиноких непрацездатних громадян затверджено урядовою постановою від 26 вересня 1997 року № 1066 «Про щорічне відзначення Міжнародного дня громадян похилого віку».
Відповідно до Указу Президента України від 24 вересня 2004 року № 1135/2004 1 жовтня Україна відзначає і День ветерана.
За міжнародними стандартами особою похилого віку вважається той, хто досяг 65-ти років. Таких у світі нині понад 629 мільйонів, тобто майже кожна десята людина на Землі. У Погребищенській територіальній громаді проживає орієнтовно 8700 літніх людей, із них 2800 відносяться категорії «Діти війни», 319 – учасники війни, 24 - інваліди війни та 3 – інваліди Другої світової війни, 686 одиноких ветеранів, яким надаються соціальні послуги Погребищенським територіальним центром соціального обслуговування.
День літньої людини — це чисте і світле свято. Свято наших батьків, бабусь та дідусів, день, коли ми віддаємо їм свою любов і повагу.
У цей день світ говорить про все зроблене щодо захисту інтересів людей похилого віку, створення для них прийнятних умов життя, про невирішене у цій сфері.
Цей день — не лише можливість нагадати всім про людський обов’язок бути турботливими та милосердними до найповажнішої частини суспільства. Це і привід до роздумів щодо подальшої долі людства, його культури, зв’язку та взаєморозуміння поколінь.
Поки ми молоді, старість вбачається нам такою далекою і навіть неможливою. Нам здається, що ми завжди будемо молоді, але… Роки минають швидко, і в якусь мить людина починає розуміти, що вона поповнює ряди бабусь та дідусів.
Але ж душа не старіє. Здається, що ще зовсім недавно були шкільні роки, з першим коханням і навчанням, мріями, планами на майбутнє… і думками про те, як багато часу ще є попереду…
Ми мало замислюємося над тим, хто ж такі особи похилого віку, чим маємо завдячувати їм. Передусім це люди, які піднялися на найвищі вершини життя, з яких воно бачиться більш реальним, без оман. Їхнє найбільше багатство — досвід, знання, уміння, мудрість. Але найголовніше — це покоління тих, хто пережив війни, голодомори, утиски та переслідування, безпідставні та безглузді втрати рідних. Цього не можна забувати.
Пам'ятаймо і надалі про свій борг перед ветеранами та людьми поважного віку. Робитимемо все, щоб вони щоденно відчували повагу й турботу, мали гідний рівень життя, не втрачали суспільної активності.
У цей день ми дякуємо їм за життєву мудрість та настанови і бажаємо міцного здоров’я, добра, радості, довголіття, миру та злагоди.
Управління соціального захисту населення Погребищенської міської ради та Відділ культури Погребищенської міської ради
