Офіційний веб-сайт
Сьогодні у нас: 15.07.2024 року

pogreb_miskrada@ukr.net
+380 (4346) 21463

  Мені колискову вже ангел співає, і рана смертельна уже не болить. Ви знаєте, рідні, й тут сумно буває, душа за вас та за Україну болить…

  15 червня 2024 року в с. Озерна провели в останню путь нашого Захисника Єгорова Віктора Вадимовича, який віддав своє життя за свободу і незалежність України, за мирне життя кожного з нас.

  Віктор народився 14 жовтня 1989 року в с.Фастівець Фастівського району Київської області. З першого по дев’ятий клас навчався у Сніжнянській ЗОШ. З 2005 р. по 2009 р. навчався у Сквирському ВПУ за спеціальністю «бухгалтерія, інформатика».

  Після закінчення навчання в травні 2009 р. вступив до лав Збройних Сил України. У 2010-2019 роках за контрактом служив в ЗСУ. Після повернення зі служби працював охоронцем на фірмі «Торнадо» м. Київ. Призваний на військову службу за контрактом в травні 2024 року.

  Попрощатися із загиблим прийшли рідні, близькі, друзі, військовослужбовці, побратими, представники влади, духовенство та мешканці громади, які віддали шану й схилили голови за найвищу жертву нашого земляка в ім’я Батьківщини.

  Священнослужителі Православної церкви України відспівали захисника Батьківщини відповідно до релігійних канонів біля будинку та на кладовищі.

  Священник Православної церкви України отець Павло, звертаючись до учасників траурної церемонії, сказав, що ворог прийшов на нашу землю знищити нас як націю, як народ, як країну. Дуже-дуже тяжко прощатися з нашими загиблими Героями. Війна іде вже більше десяти років. Гинуть найкращі. Але я вірю в те, що ми вистоємо. Як наша Церква вистояла і надали їй Томос. І це на Сході України було це практично неможливо. Але священники і наші прихожани вистояли. Я вірю, що наші Герої не будуть забуті. І кожна пролита краплина української крові наближає перемогу над загарбником, над московською імперією, над усіма, хто очікує московський мір. І ті слова молитви, які сьогодні возносяться за новопредставленого воїна Віктора не прості…Серце плаче, душа взиває до Господа «За що!? За що нам таке…?», а за те, що ми маємо вільний дух, вільний розум, прагнення нашого народу до свободи. Ось за це нас ненавидить ворог. Але ми вистоємо, якщо кожен на своєму місці буде приносити частину на перемогу, молитися за наших воїнів. Вічна слава Герою! Слава Україні! Слава Ісусу Хресту! Смерть ворогам!

  Місцевий священник Православної церкви України Отець Олександр також висловив співчуття родині та зазначив, що душа Віктора буде у Царстві Божому. Він віддав найдорожче – своє життя. Він тепер буде нашим захисником і на небі і в наших душах. І ми маємо молитися за Віктора і за всіх наших воїнів-ангелів на небесах. І ми – старше покоління винні в цій війні. Ми ходили і казали – яка різниця Бог один. А церква кирило-московська благословляє сьогодні на знищення українці і нашої держави. Тому –є різниця! Ми-українська нація! І ми обов’язково вистоємо! І ми маємо стояти в храмах і молитися за наших героїв. Ми розділяємо ваше горе. Герою Віктору Царство небесне.

  На кладовищі заступник Погребищенського міського голови Олександр Тригуб від імені виконавчого комітету Погребищенської міської ради висловив щирі співчуття сім’ї та рідним загиблого воїна-Героя. Він сказав, що ми зібралися, щоб віддати останні військові почесті і провести в останню путь нашого захисника командира стрілецького відділення стрілецького взводу стрілецької роти стрілецького батальйону сержанта Єгорова Віктора Вадимовича, який героїчно загинув 8 червня 2024 року в м.Вовчанськ Чугуївського району Харківської області. Йому б ще жити, творити, але його життя забрала війна, розв’язана нашим одвічним ворогом росією. Ця війна поламала долі мільйонів українців. Вона розлучила батьків з дітьми, дітей з батьками, позбавила людей їхнього майна, домівок. Ненависницький рашостан вбиває на вулиці людей наших тільки тому, що ми українці. Іде тотальний геноцид української нації направлений на її знищення. Пам’ятаючи звірства окупантів у Ірпені, Бучі, Маріуполі інших містах, ми маємо дякувати Богу і нашим захисникам, що ми не повторили долю мешканців окупованих територій. Дякувати таким, як Віктор, який близько десяти років присвятив себе захисту своєї громади, своєї родини, своєї держави в складі ЗСУ. Він був професіонал, який з честю і до кінця виконав свій синівський і громадянський обов’язок. Саме завдяки таким героям весь світ сьогодні захоплюється стійкістю і мужністю українців. Ця сорок перша в історії війна з нашим одвічним сусідом – ворогом, забрала багато життів. І ми маємо пам’ятати заради чого вони загинули, загинув Віктор. Ми всі у неоплатному боргу перед нашими Героями. І я закликаю вас вірити нашим збройним силам, допомагати хто чим може і ми переможемо - бо за нами правда і за нами Бог. Слава Україні! Героям Слава!

  Поховали Героя з усіма почестями під залпи почесної варти та Державний Гімн України.

  У Віктора залишилась мама, вітчим, три брати і три сестри, з яких- два брати і сестра теж військовослужбовці, дружина та син Єгор, якому передали державний Прапор України.

  Герої не вмирають! Вони житимуть доти, доки ми про них пам’ятаємо.

  Відділ організаційної та інформаційної роботи

 

 

 

Органи влади