Мені колискову вже ангел співає, і рана смертельна уже не болить. Ви знаєте, рідні, й тут сумно буває, душа за вас та за Україну болить…
15 жовтня 2023 року в м. Погребище провели в останню путь нашого Захисника Плахотнюка Петра Анатолійовича, який віддав своє життя за свободу і незалежність України, за мирне життя кожного з нас.
Попрощатися із загиблим прийшли рідні, близькі, друзі, військовослужбовці, побратими, представники влади, духовенство та мешканці громади, які віддали шану й схилили голови за найвищу жертву нашого земляка в ім’я Батьківщини.
Священнослужителі Православної церкви України відспівали захисника Батьківщини відповідно до релігійних канонів біля будинку та на кладовищі.
Благочинний Православної церкви України отець Богдан, звертаючись до учасників траурної церемонії, зазначив: «Петро поповнив щит Ангелів захисту над нашою Україною. Ми маємо не одного героя, а уже ціле військо. Ми стоїмо за правду, ми переможемо. Там, де правда - там Бог. Вічна пам'ять воїну Петру. Він віддав найдорожче – своє життя. Він тепер буде нашим захисником і на небі і в наших душах. Велике співчуття рідним».
На кладовищі радник Погребищенського міського голови Анатолій Білик висловив щирі співчуття сім’ї та рідним загиблого воїна-Героя.
Він сказав: «Сьогодні в нашій Погребищенській громаді знову велике горе. Ми прощаємося з Героєм-учасником АТО, навідником-оператором 2 відділення 1 взводу оперативного призначення на бронетранспортерах в/ч 3028 Національної гвардії України Плахотнюком Петром Анатолійовичем, який загинув 11 жовтня 2023 року під час виконання бойових завдань в районі біля населеного пункту Вербове Пологівського району Запорізької області. Він віддав своє життя за мир і спокій у наших домівках, за волю і незалежність нашої країни. Петро Анатолійович народився 25 липня 1975 року в с. Соболівка Теплицького району Вінницької області. Початкову та середню освіту здобував у Соболівській середній загальноосвітній школі, отримав професію тесляра у Теплицькому ПТУ №37. Після закінчення училища працював в м. Теплик слюсарем на цукровому заводі та у м. Погребище слюсарем на цукровому заводі. У 1994 – 1996 рр. проходив військову службу у складі ЗСУ. У 2014 – 2015 рр. брав участь в АТО у в/ч 3008, як стрілець та кулеметник. 2022 р. за мобілізацією прибув на військову службу. Щоб боронити рідну землю, вигнати окупантів з України та відстояти право кожного українця жити у вільній та суверенній державі, Петро 26 лютого 2022 року взяв до рук зброю та щодня з побратимами наближав Перемогу. І, на превеликий жаль, він повернувся додому, щоб навіки полягти у рідній землі. Бракує слів, щоб передати душевний біль. У наших серцях, у нашій пам’яті він навічно залишиться незламним Героєм, відданим сином своєї родини, безстрашним воїном України. Вічна слава! Вічна пам’ять!».
Від особового складу військової частини та усієї бригади зі словами співчуття до присутніх звернувся заступник командира 5 батальйону «Червона калина» майор Станіслав Зайченко, який наголосив, що так завжди в усі часи було, коли зло приходить на землю. Усі найсміливіші, найвідважніші чоловіки брали до рук зброю, - це були лицарі, козаки, воїни. Таким був і Петро. 11 жовтня 2023 року на козацькій землі він востаннє виконав свою чоловічу роботу. Під час штурму отримав поранення і загинув. Це величезна втрата для побратимів, це невимовна втрата для родини. Вічна слава Героям.
Однокласниця Петра із с. Соболівка Людмила Поник у своєму зверненні до присутніх зазначила: «Цей невимовний біль та пекуче горе торкнулися не лише Погребищенської, а й Соболівської землі Теплицької громади, де народився, зростав й навчався наш Петя. Він був найкращим другом, надійним і мудрим товаришем. Він ніколи не стояв осторонь будь-яких подій в селі, в класі. Був великим життєлюбом, свою усмішку, своє тепло дарував усім і кожному. Прийміть найщиріші співчуття, дорога родино і сім’я, від усіх жителів Соболівської громади. Він поліг за світле майбутнє вільної України, за кожного з нас. Пам'ять про Петра буде жити в наших серцях та думках. Спочивай з Богом та миром, друже».
Поховали земляка-Героя з усіма почестями під залпи почесної варти та Державний Гімн України.
Ім’я Петра навіки буде взірцем мужності, патріотизму та незламності.
Слава Україні! Вічна Слава нашим Героям!
Відділ організаційної та інформаційної роботи
