Сьогодні у Погребищенській територіальній громаді попрощалися та провели в останню путь нашого Захисника В’язкова Анатолія Володимировича, життя якого обірвалося 29 квітня 2023 року поблизу населеного пункту Спірне Донецької області.
У його рідному Довжку прощалися батьки, сестричка, родичі, однокласники, вчителі, друзі, односельці, побратими, вдячні за його солдатську звитягу мешканці Погребищенської громади. Сотні живих квітів принесли земляки мужньому воїну, який поліг у битві з ворогом, виборюючи цілісність своєї держави. Односельці та всі, хто прибув віддати останню шану захиснику України, провели його в останню путь, стоячи на колінах.
Священник Української Греко-католицької церкви отець Василь зазначив: «Сьогодні, стоячи біля домовини воїна Анатолія, хочемо розділити той смуток, який переживає родина. Проводжаємо в останню путь на небеса Героя, який у найважчий час для нашої країни виявив велику любов до своєї Батьківщини. Усе, що ми можемо зробити для покійного – це молитися у заупокійних богослужіннях, згадувати у храмі, допомогати йому нашою молитвою». Він подякував батькам Анатолія, які виховали такого сина, і назвав його життя гідним для наслідування.
На кладовищі заступник Погребищенського міського голови Ігор Гордійчук у своєму виступі сказав: «Війна з рашистською нечистю забирає цвіт нації, у вічність ідуть молоді, найкращі захисники України. Сьогодні в нашій Погребищенській громаді знову велике горе. Ми прощаємося з водієм першого протитанкового відділення протитанкового взводу першого батальйону оперативного призначення Західного оперативно-територіального об’єднання Національної гвардії України Анатолієм В’язковим, який віддав своє життя за мир і спокій у наших домівках, за волю і незалежність нашої країни. Йому назавжди буде 23. В кожному подиху, в кожному ударі серця у нас має жити вічна пам’ять про Анатолія, про всіх загиблих воїнів-захисників».
Староста Очеретнянського старостинського округу Світлана Лісніченко повідомила, що В’язков Анатолій Володимирович народився 13 липня 1999 року в с. Довгалівка Погребищенського району Вінницької області. В 2000 році сім’ я В’язкових переїхала на постійне місце проживання в с. Довжок.
В 2005 році Анатолій пішов до першого класу Погребищенської загальноосвітньої школи І –ІІІ ступенів №4, де і навчався до 2014 року.
В 2014 році, закінчивши 9 класів, поступив на навчання в Козятинське міжрегіональне вище професійне училище залізничного транспорту, де здобув професію електромонтер з ремонту та обслуговування пристроїв сигналізації та блокування.
У 2017 – 2018 роках навчався в Погребищенському вищому професійному училищі №42 , по закінченню якого оволодів професією електро-газозварювальника та водія автотранспортних засобів.
З червня 2019 по грудень 2020 року служив у лавах Національної гвардії, у військовій частині 3017 міста Харків.
26 лютого 2022 року Анатолія мобілізовано до лав Національної гвардії у частину 3008 м. Вінниці для захисту Батьківщини від російських загарбників.
«Анатолій був неодружений, весільний коровай та гільце попереду скорботної процесії тому підтвердження. Життя його обірвалося, але у серцях своїх земляків він залишиться як добропорядна, ввічлива, життєлюбна людина. Разом із своєю громадою схиляємо голови в глибокій скорботі», - йшлося в промові Світлани Віталіївни.
Слова скорботи та співчуття рідним і близьким покійного воїна також висловив старший офіцер четвертого відділу Вінницького районного територіального центру комплектування та соціальної підтримки капітан Андрій Соборов. Андрій Миколайович був вчителем Анатолія та запам’ятав його простою, щирою, усміхненою людиною. Він сказав, що завдяки таким Героям, як Анатолій Володимирович, ми вистоїмо в найважчі дні для України.
Поховали воїна під залпи останнього салюту та Гімну України на місцевому кладовищі, в селі Довжку.
На віки-вічні ім`я Анатолія буде вписане в історію нашої громади та України як воїна-Героя.
Відділ організаційної та інформаційної роботи
