Офіційний веб-сайт
Сьогодні у нас: 26.02.2024 року

pogreb_miskrada@ukr.net
+380 (4346) 21463

  Голосить матінка за сином, а батько, наче скам'янів, Вдивляються у небо синє, а там, з-за хмар чекає він…

  Сьогодні, 6 листопада, у Погребищенській територіальній громаді попрощалися та провели в останню путь нашого Захисника Панасюка Михайла Сергійовича, життя якого обірвалося 31 жовтня 2023 року поблизу населеного пункту Новодонецьке Волноваського району Донецької області.

  У його рідній Павлівці прощалися родичі, однокласники, вчителі, друзі, односельці, побратими, вдячні за його солдатську звитягу, мешканці Погребищенської громади.

  Сотні живих квітів принесли земляки мужньому воїну, який поліг у битві з ворогом, виборюючи цілісність нашої держави. Односельці та всі, хто прибув віддати останню шану захиснику України, провели його в останню путь, стоячи на колінах.

  Священнослужителі Української Православної церкви відспівали захисника Батьківщини відповідно до релігійних канонів біля будинку та на кладовищі.

  На кладовищі староста Павлівського старостинського округу Валентина Панасюк сказала, що тяжке, неймовірне горе і пекучий біль прийшли в село Павлівка. Сьогодні ми прощаємося зі славним Героєм-земляком Михайлом Сергійовичем Панасюком, який народився 15 листопада 1991 року в с. Круподеринці Погребищенського району Вінницької області. Він зростав у щасливій, дружній, трудолюбивій родині. У 2006 році закінчив Павлівську загальноосвітню школу ІІ ступеня. З вересня 2006 року навчався в Погребищенському медичному коледжі, який закінчив у 2010 році. Працював фельдшером у Козятинській міській лікарні. З 2020 року продовжив свій трудових шлях в Епіцентрі продавцем-консультантом.

  Щоб боронити рідну землю, вигнати окупантів з України та стати на захист її суверенітету і територіальної цілісності, відстояти право кожного українця жити у вільній та суверенній державі, Михайло з 27 квітня 2023 року взяв до рук зброю і щодня з побратимами наближав Перемогу. Він служив бойовим медиком стрілецького взводу стрілецької роти стрілецького батальйону, солдатом, віддано захищав рідну землю від ворожих окупаційних військ. Але страшна війна не дала мріям Михайла здійснитися. Бракує слів, щоб передати душевний біль. Ми розділяємо сьогодні з рідними страшну непоправну втрату. Схиляємо голови у глибокій спокуті в пам'ять про нашого захисника. У наших серцях він навічно залишиться незламним Героєм, відданим сином родини, безстрашним воїном України. Вічна пам’ять і вічна слава Михайлу Сергійовичу. Слава Україні!

  Слова скорботи та співчуття рідним і близьким покійного воїна від всієї Погребищенської громади висловив радник міського голови, депутат міської ради Анатолій Білик, який зазначив, що Михайло пішов відстоювати правду-боронити Україну, всіх нас від клятого ворога рашистського агресора. Важка втрата для батьків, рідних. Ми зобов’язані пам’ятати всіх наших полеглих героїв, пам’ятати Михайла, адже він був парамедиком і не просто нищив ворогів, а в умовах бою надавав невідкладну медичну допомогу воїнам, рятував їм життя… Висловлюю щирі співчуття рідним Михайла. Спочивай з миром Вічна слава. Вічна пам’ять.

  Протоієрей Віталій, настоятель Свято-Покровськогокого храму с.Дзюньків, сказав, що страшне слово «війна» вириває із народу України найкращих його синів. Сьогодні кожну родину нашої громади не оминає війна. Рідні воюють захищають нас від ворога. Вже чимало родин, рідні яких відійшли на небеса, засвітившись зірочками, що освітлюють нічне небо. І церква вважає, найбільше, найкраще, що людина може віддати це «віддати душу за други своя». І Святі отці вважають, що для таких хлопців, таких захисників, які не сховавшись, не злякавшись, а гідно захищаючи свою землю, гинуть за народ свій, матимуть Царство Боже, місце в Раю. І ми молимось за перемогу і швидкий мир на нашій Україні. Щоб діток не боячись вести в дитсадочки, щоб не боячись учні вчились в школах. І сьогодні у нас спокійно завдяки таким як Михайло, який захищав безстрашно нас, рятував побратимів. І я молю Бога, Божу Матір, щоб вони прийняли в свої обійми душу новопредставленого воїна нашого Михайла, нашого Героя! І дай Боже, щоб ми з вами не забули, а пам’ятали. Щоб він жив в наших серцях світлою, доброю пам’яттю. Хай спочиває з Богом наш воїн-Герой, а рідним пошана, повага, співчуття. Дай Боже йому царства Божого і спокою.

  Поховали земляка-Героя з усіма почестями під залпи почесної варти та Державний Гімн України.

  Важко знайти слова втіхи, неможливо заспокоїти біль та гіркоту втрати. Кожен загиблий воїн – це болючий шрам на душі кожного з нас.

  Ім’я Михайла навіки буде взірцем мужності, патріотизму та незламності.

  Слава Україні! Вічна Слава нашим Героям!

  Відділ організаційної та інформаційної роботи

 

 

 

Органи влади