Африканська чума свиней – це одна з найбільш небезпечних інфекційних хвороб свиней, оскільки характеризується високою смертністю та значними економічними збитками.
Від зараження до появи симптомів проходить від 2 до 7 днів. У тварин підвищується температура тіла до 42°C, з'являється задишка, кашель, зникає апетит, посилюється спрага, відзначаються напади блювоти і паралічу задніх кінцівок, на шкірі внутрішньої поверхні стегон, на животі, шиї, біля основи вух, на п'ятачку і хвості з’являються червоно-фіолетові плями. Загибель настає на 1-5 день, іноді пізніше.
Сьогодні АЧС - це серйозна проблема не тільки сільського, а і мисливського господарства.
Проте, в останні роки ми все частіше згадуємо лише про здобутого дикого кабана або вепра. Через спалахи АЧС, що реєструються в дикій фауні, популяція диких кабанів різко зменшується.
Деякою компенсацією може бути знання епізоотичного статусу місцевості, тому що виявлені інфекційні та інвазійні захворювання свійських тварин спостерігаються і серед диких.
Доведено, і постійно на цьому наголошується, що головним розповсюджувачем АЧС є людина! Кожен мисливець має знати не тільки де ховається дичина, а і те, як безпечно поводитись із впольованою здобиччю.
Зважаючи на складну епізоотичну ситуацію в Україні із захворюваністю на АЧС нагадуємо мисливцям прості правила щодо недопущення даного захворювання на території області:
- Регулярно дезинфікуйте транспортні засоби, які використовуються для перевезення туш добутих тварин.
- Особливу небезпеку становлять продукти забою впольованих свиней, тому не залишайте в лісі нутрощі добутих кабанів, шкури та інші побічні продукти полювання, які не споживаються людиною.
- Утилізувати нутрощі в спеціально облаштованих на мисливських господарствах ямах, спалювання, закопування на глибину не менше 1,5 м. з обов’язковою дезінфекцією місць знищення або захоронення, з використанням дезінфекційних засобів, що забезпечують знищення вірусу АЧС.
- Оброблення туш, добутих на полюванні тварин, здійснювати централізовано в облаштованих на території мисливських господарств пунктах, де підлоги і стіни приміщень призначені для оброблення туш добутих тварин.
- При транспортуванні туш добутих кабанів до місць централізованої обробки використовувати пластикові або металеві водонепроникні ємності з метою недопущення попадання крові або природних виділень тварин на землю або різні поверхні транспортних засобів.
- Після завершення полювання і оброблення туш кабанів здійснити ретельне миття та дезінфекцію рук, взуття, а також ножів та інших пристосувань.
- Транспортування продукції полювання з мисливських господарств здійснювати тільки в водонепроникній тарі, щоб не допустити забруднення транспортних засобів і одягу кров’ю і т.д.
- Після кожного полювання здійснювати регулярне миття та дезінфекцію транспортних засобів, що використовуються для перевезення туш добутих тварин.
- Не допускати використання води, в якій проводилася мийка м’яса або термічно необроблених субпродуктів добутих кабанів, в корм свиням чи іншим свійським тваринам.
- У разі виявлення трупа дикого кабана або добутого кабана з ознаками АЧС, необхідно негайно повідомити про це представників мисливського господарства та місцевих представників компетентного органу Держпродспоживслужби.
- Кожна добута на полюванні туша дикого кабана повинна пройти обов’язкову ветеринарно-санітарну експертизу не тільки на наявність вірусу АЧС, а й на наявність трихінельозу.
Використовуючи ці нескладні, але суворі вимоги з біобезпеки, ми збережемо поголів’я дикого кабана в Україні!
Вдалого та біобезпечного полювання!
Погребищенське управління Головного управління Держпродспоживслужби у Вінницькій області
