Щорічно, 14 жовтня, Україна відзначає одне зі своїх головних державних свят — День захисників і захисниць України.
Це свято було засновано Указом Президента України П.Порошенка №806/2014 від 14 жовтня 2014 року.
14 липня 2021 року Верховна Рада України перейменувала свято на «День захисників і захисниць України». Президент України В. Зеленський підписав закон «Про внесення зміни до статті 73 Кодексу законів про працю України" №1643-IX, згідно з яким назва свята «День захисника України» змінилась на «День захисників і захисниць України».
Це сприятиме гендерно збалансованому висвітленню ролі військовослужбовців у захисті нашої країни та належному вшануванню воїнів обох статей. Поряд із чоловіками на захист Батьківщини ставали жінки. До прикладу, нам відомі імена Христини Сушко та Харитини Пекарчук, які воювали в Армії УНР. У Легіоні Січових стрільців була Жіноча чота, співорганізаторкою якої була розвідниця Ольга Басараб. Сотні жіночих імен можна знайти серед героїв Другої світової, бійців УПА. В сучасній українській армії кожен десятий боєць – жінка. Вони пліч-о-пліч із чоловіками служать, воюють на передовій, освоїли спеціальності снайпера, кулеметника, розвідника, механіка, інструктора, медика.
Ця дата є сакральною для Українського народу тому, що 14 жовтня — це православне свято Покрови Пресвятої Богородиці, День козацтва та річниця створення Української повстанської армії.
Це свято пов’язане з розвитком війська від часів Русі. Найкращі традиції захисників минулого успадкували бійці сучасних Збройних Сил України, які сьогодні відстоюють суверенітет і територіальну цілісність України у війні з російським агресором.
ІСТОРІЯ СВЯТА
Константинопольська берегиня
Православне свято Покрови Пресвятої Владичиці нашої Богородиці і Приснодіви Марії святкується щороку 14 жовтня. Встановлене воно на згадку про дивовижну появу Богоматері віруючим.
За легендою, у цей день військо давніх русів на чолі з Аскольдом взяло в облогу центр православ’я — Константинополь, намагаючись захопити місто. Мешканці столиці Візантії у гарячій молитві звернулись до Богородиці з проханням про порятунок. І Богородиця, за оповідями, явилася перед людьми та вкрила їх омофором (покровою). Після цього вороги вже не могли побачити цих людей.
Вражений цим дивом Аскольд та його дружинники прийняли святе хрещення та стали християнами.
За іншою версією, натхненням для свята стало видіння Андрія Юродивого під час облоги Константинополя військами агарян. Пресвята Богородиця з’явилася мешканцям міста у храмі та прийняла їх під свій захист покров. Після цього війська противника відступили, а місто було врятовано.
Захисники православної віри
Зародилося козацтво на українських землях у XV ст. Однією з причин зародження козацтва було не бажання жити на території Речі Посполитої, що було пов’язано з жорсткою політикою полінізації та окатоличення. Тому на степи Дикого Поля вибирались вільні чоловіки, а згодом і жінки, які колонізували території між Річчю Посполитою та Кримським ханством.
Згодом, у 1556 році виникла Запорізька Січ. Січ була демократичним незалежним об’єднанням. Головними принципами тут були свобода і рівність – усі мали рівні права та обов’язки. Водночас на Січі дотримувалися жорсткої дисципліни, адже відповідальність була запорукою успіхів козаків під час військових походів.
Зазвичай свої військові походи на початку існування козацтва здійснювали про турків та татар, що зокрема промишляли работоргівлею. Зокрема однією з найуспішніших операцій – була морська десантна висадка та штурм і захоплення фортеці Кафа (нинішня Феодосія) під проводом гетьмана Петра Конашевича-Сагайдачного.
22 липня 1616 р. Сагайдачний разом із 4 тисячами козаків прибув до міста. Уночі козаки висадилися на берег і підійшли до воріт Кафи. Частина запорожців, що володіли турецькою, відволікли вартових, вказавши, що вони турецький підрозділ, який прямує на війну з Персією. Тим часом інші перекинули драбини на мури фортеці. Перебравшись через стіну, козаки вирізали вартових і відкрили ворота. Козаки раптовим нападом захопили міську цитадель і прийнялись грабувати місто та звільняти християнських невільників. Аби взяти якомога більше бранців на свої чайки, козаки викинули чималу частину захопленого добра, тим самим підтвердивши свою обітницю визволяти із неволі християн, яку давали перед своїми походами. В результаті проведення операції було визволено кілька тисяч невільників, яких галерами було вивезено на Дніпро. Повернення такої кількості полонених прислужилося всенародній славі Сагайдачного.
Таким чином козаки поступово стали головними захисниками православного віросповідання. Зокрема, під час спільного польсько-козацького походу на Москву 1618 року. Петро Конашевич-Сагайдачний став однією з головних вимог – свободу православної віри в Україні.
Окрім того, двома роками раніше, всі козаки вступили до Київського православного братства, а гетьман Сагайдачний був ктитором (опікуном) братської школи. Згодом саме він супроводжував патріарха Єрусалимського Теофан III та брав активну участь у політичному процесі відновлення Київської митрополії та висвячення ігумена Йова Борецького на митрополита Київського та Галицького.
Покрова Пресвятої Богородиці була одним з найголовніших свят запорозьких козаків, котрі будували багато однойменних храмів та шанували особливо ікони Покрови. Деякі Покровські храми, переважно XVIII століття, вціліли до нашого часу. Перлиною української архітектури можна вважати Покровський собор у Харкові, що зведений у 1689 році. Храм збудований в еклектичному стилі козацько-московського бароко. Також до перлин “покровської” церковної тематики можна зарахувати київську трибанну церкву Покрови на Подолі, що зведена у 1766 році видатним українським архітектором Іваном Григоровичем-Барським.
Уже 1999 року президент України Л. Кучма встановив 14 жовтня – Днем українського козацтва. День козацтва не був святковим вихідним днем. Але вже на початку 2000-их держава помітила день 14 жовтня, надавши йому патріотичного змісту.
Плач не дав нікому ще свободи
14 жовтня також на символічному рівні вважається днем заснування Української повстанської армії. Інформація про створення УПА саме 14 жовтня 1942 року є у постанові Української головної визвольної ради від 30 травня 1947 року та наказі Головного командира УПА Романа Шухевича від 14 жовтня 1947 року.
Вважається, що саме 14 жовтня 1942 року, коли польовий командир Сергій Качинський (псевдо “Остап”) сформував перший відділ УПА в місті Сарни, хоча деякі історики вважають цю дату умовно пропагандистською та переносять період заснування приблизно на півроку вперед. У 1943 році загони ОУН(б) почали офіційно іменуватися “Українською повстанською армією”. Ряди УПА поповнювалася за рахунок добровольців з числа ідейних націоналістів, перебіжчиків з допоміжної поліції, дезертирів з Червоної Армії.
Самі ж вояки УПА святкували 14 жовтня День Зброї.
Українська повстанська армія – це єдине військове формування, що вели збройну боротьбу з Третім Райхом, СРСР та польською Армією Крайовою за незалежність Української державності, яку було відновлено Актом відновлення Української держави, що було проголошено 30 червня 1941 року Українськими Національними Зборами, з ініціативи Організації українських націоналістів революціонерів під проводом Степана Бандери.
Згодом, після розгрому УПА, свято Покрови стало один з головних “табірних свят” в сталінському ГУЛАГі. Більшість повстанців, які відбували покарання в більшовицьких концтаборах святкували три свята – Різдво, Покрову та Великдень. Таким чином, Покрова стала не лише свято українського воїнства, а й символом незламності його духу, що і сьогодні, наші воїни, весь український це демонструють на весь світ!
Слава захисникам і захисницям України!!! Вічна слава її Героям, які загинули у війні з рашистами!!! Смерь ворогам України та її народу!!!
Відділ організаційної та інформаційної роботи Погребищенської міської ради
