Важливим та ефективним методом боротьби зі шкідниками і хворобами сільськогосподарських культур, який дозволяє захистити рослини на ранніх стадіях розвитку, є протруєння насіння.

  Перед початком посіву доцільно провести визначення посівних якостей насіння, а також - перевірити наявність у ньому патогену. Таке дослідження можна провести в ДУ "Вінницька обласна фітосанітарна лабораторія", у відділі визначення посівних якостей насіння і товарних якостей садивного матеріалу (тел. 0432-46-45-19).

  За результатами фітопатологічного аналізу насіння можна підібрати оптимальний протруйник з цільовим направленням проти виявленого патогену.

  На схожість насіння та розвиток рослини впливає багато факторів, в т.ч. й кліматичні умови, які не бувають однаковими. Характерними особливостями весняної посівної кампанії 2020 року була відсутність опадів та сильний вітер, що призводило до виникнення пилових буревіїв. Водночас, в окремих населених пунктах спостерігалися явища загибелі медоносних бджіл, які почали вилітати у пошуках корму, саме тоді почали активно квітнути мати-мачуха та кульбаба.

  Деякі науковці пов’язали між собою посуху та сильний вітер - на їхню думку, коли пилова буря підіймала у повітря токсичні речовини з протруєного насіння, бджола, потрапляючи під цю хмару пилу, могла отруїтися або перенести отруєний пил на крильцях і лапках у вулик, однак, таке твердження ще потребує додаткового дослідження. Не виключено, що отруєння бджіл могли викликати й інші причини: порушення регламентів застосування ґрунтових гербіцидів, неякісні засоби захисту рослин або інші фактори, тим паче, що такого явища як загибель бджіл на час посіву не спостерігалось ні у попередні роки, ні на час посіву озимих зернових культур у 2020 році.

  Фахівці управління фітосанітарної безпеки Головного управління Держпродспоживслужби у Вінницькій області звертаються до аграріїв із проханням беззаперечного дотримання регламентів застосування засобів захисту рослин, а саме:

  • використовувати засоби захисту рослин у відповідності до "Переліку пестицидів і агрохімікатів, дозволених до використання в Україні", дотримуючись відповідних норм та рекомендацій із застосування (п. 6.1.1 ДCанПіН 8.8.1.2.001-98);
  • завчасно попереджувати населення про застосування пестицидів, у т.ч. ґрунтових гербіцидів (абз. 2 статті 37 Закону України "Про бджільництво");
  • застосовувати засоби захисту рослин у період відсутності льоту бджіл у ранкові або вечірні години (п. 7.1.3. Інструкції щодо попередження та ліквідації хвороб і отруєнь бджіл);
  • дотримуватись санітарних зон при застосуванні пестицидів (п 6.3.4. та 6.10.3. ДCанПіН 8.8.1.2.001-98);
  • дотримуватись правил поводження з протруєним насінням відповідно до Санітарних правил (п 6.7. ДCанПіН 8.8.1.2.001-98);
  • виставляти попереджувальні написи на оброблених пестицидами площах (п 6.1.7. ДCанПіН 8.8.1.2.001-98).

  Також, пасічники повинні зважати на початок сезону інтенсивного застосування пестицидів і агрохімікатів на сільськогосподарських угіддях, зокрема:

  • на період обробки угідь пестицидами, бджоляру необхідно вивезти пасіку в безпечне місце або ізолювати бджіл у вуликах на термін, передбачений обмеженнями при застосуванні отрутохімікату (п. 7.1.5. Інструкції щодо попередження та ліквідації хвороб і отруєнь бджіл);
  • розміщувати пасіки на земельних ділянках інших власників або користувачів лише за їх згодою (абз. 2 статті 15 Закону України "Про бджільництво"), рекомендуємо повідомляти аграрників у радіусі до 10 км від нового місця розташування пасіки про її нове місцезнаходження.

  Найголовніший і найефективніший інструмент – заздалегідь проводити обговорення проблем щодо попередження отруєння бджіл між усіма сторонами: членами місцевої громади, пасічниками, одноосібними господарями (які використовують пестициди на свої присадибних ділянках, паях) та сільськогосподарськими підприємствами. Лише спільними зусиллями можна уникнути конфліктів та інших негативних явищ.

  Погребищенське управління Головного управління Держпродспоживслужби у Вінницькій області