Жителі Погребищенської громади зустріли та провели в останню дорогу Захисника Швалюка Олександра Івановича
31 серпня 2026 року мешканці Погребищенської громади зустріли і провели в останню дорогу мешканця с. Морозівка, механіка-водія розвідувального відділення розвідувального взводу розвідувальної роти військової частини, солдата Швалюка Олександра Івановича.
У церемонії прощання із захисником взяли участь рідні та близькі, представники міської ради, духовенства, побратими, жителі Погребищенської територіальної громади, що прибули розділити горе та підтримати рідних воїна.
У місцевому Свято - Миколаївському храмі та на кладовищі священники Української Православної церкви провели заупокійний парастас за Героєм.
На кладовищі слова скорботи та співчуття рідним і близьким покійного воїна від всієї Погребищенської громади висловила староста Морозівського старостинського округу Тетяна Мартинюк, яка, зокрема повідомила: «Олександр народився 4 січня 1980 року в селі Морозівка. У 1986 році він переступив поріг Морозівської загальноосвітньої школи, де навчався з 1986 по 1995 рік. Згодом продовжив навчання у Новофастівській середній школі, яку закінчив у 1997 році, здобувши повну загальну середню освіту та разом із атестатом отримав посвідчення тракториста.
Трудову діяльність розпочав одразу після школи — працював трактористом у СТОВ «Мир». У 2000 році Олександр Іванович переїхав до Києва, де працював на залізниці, згодом — у КО «Київзеленбуд», а у 2024 році — шофером у приватній фірмі.
Людина праці, щирий і надійний, він ніколи не боявся труднощів. Під час повномасштабного вторгнення Олександр Іванович брав активну участь у будівництві оборонних споруд столиці.
У 2025 році був призваний на військову службу. 22 серпня 2026 року в місті Київ внаслідок ішемічної хвороби серця, Олександр помер.
Найціннішим здобутком його життя залишаються діти — дочка Анна та син Ярослав, для яких батько завжди буде прикладом і янголом охоронцем.
Невимовно боляче, коли війна забирає життя людей не лише від ворожих снарядів, а й зношує воїнські серця, які працюють на межі людських можливостей. Воїнське серце, яке так самовіддано билося за рідну землю, захищало спокій та боронило майбутнє своїх дітей, не витримало надлюдського навантаження й тривог цього важкого часу. Олександр пішов у вічність на злеті своїх сил, залишивши по собі незагоєний біль у душах рідних, невиплакані сльози та глибокий смуток, який назавжди оселився в рідній Морозівці.
Від імені Погребищенської міської ради висловлюю щирі слова співчуття родині, друзям, односельцям, побратимам, усім, хто знав Олександра Івановича. Розділяємо пекучий біль вашої втрати та сумуємо разом з вами.
Слава Україні!.
Поховали земляка-Героя з усіма почестями під залпи почесної варти та Державний Гімн України у виконанні духового оркестру «Козачок» Гопчицького сільського будинку культури.
Олександр є взірцем мужності, патріотизму та незламності. Його ім’я навіки вписане в історію Погребищенської громади та України.
Вічна пам’ять Герою, Захиснику України.
Відділ організаційної та інформаційної роботи
