У селі Бухни Погребищенської територіальної громади на фасаді гімназії відкрили меморіальні дошки загиблим військовослужбовцям України Сергію Лісовому та Олександру Загинайлу
5 серпня 2023 року в с. Бухни урочисто відкрили меморіальні дошки загиблим захисникам України Лісовому Сергію Дмитровичу та Загинайлу Олександру Миколайовичу. Їх встановлено на фасаді комунального закладу «Бухнівська гімназія Погребищенської міської ради Вінницького району Вінницької області», де навчалися Герої.
Церемонія відкриття відбулася за участі батьків та рідних загиблих воїнів, друзів, односельчан, учнів та вчителів, керівництва, депутатів Погребищенської міської ради.
Під слова пісні «Ти солдат України» батьки Сергія Лісового Марія Людвігівна і Дмитро Максимович, дружина Олександра Загинайла Ольга Валентинівна відкрили меморіальні дошки, до яких учасники заходу поклали квіти та лампадки.
Присутні, схиливши голови в хвилині мовчання, віддали данину шани світлій пам’яті Сергія, Олександра та всіх воїнів, загиблих у боротьбі за свободу, територіальну цілісність та єдність України.
«Мамо, рідненька, я бачив війну. Вона проливалась по венах із кров’ю.Ти пробач, що залишив тебе я одну, хоч тримала мене ти своєю любов’ю. Україна моя буде скоро квітуча, ти мені на могилу калину постав. Заживе Маріуполь, загоїться Буча, я за мир, моя ненько, життя віддавав». Зокрема, такими віршованими рядками учні Бухнівської гімназії згадали своїх земляків – героїв, які боронили нашу свободу, але яким, на жаль, не судилося повернутися до рідного дому.
«Вшaнувaння пaм’ятi людей, якi вiддaли свoє життя зa нaшу держaву, – нaш святий oбoв’язoк. Наші земляки Сергій Лісовий та Олександр Загинайло були спрaвжніми пaтрioтами, які віддали життя за наближення миру та спокою на рідній землі. Війна завжди забирає найкращих. Вони дійсно герої за людськими й Божими законами, бо сповна виконали свій громадянський обов’язок перед Батьківщиною, загинули на полі бою, дотримавшись найвищої Божої заповіді: немає більшої любові, ніж покласти своє життя за життя інших. Кожен із загиблих воїнів залишиться у нашій пам'яті, ніби лебідь у небесах, вдячність за їхній подвиг житиме у серцях українців, у піснях, що їх співає народ, в обелісках та меморіалах. Тoж дaвaйте шaнувaти пам'ять наших герoїв, не зaбувaти прo тих, хтo тaк рaнo пoкинув цей світ, зрoбивши неoцiненну пoслугу для всіх нaс в ім'я щaсливoгo мaйбутньoгo нaшoї держaви. Схиляю голову низько перед пам’яттю і подвигом славних синів України. Низько вклоняюсь за славних синів їх батькам, рідним. Вічна пам'ять героям. Герої не вмирають. Пам'ять про них залишиться назавжди у наших серцях», - сказав у своєму виступі Погребищенський міський голова Сергій Волинський.
Директор Бухнівської гімназії Тетяна Гнатюк, висловлюючи щирі співчуття сім’ям загиблих воїнів, згадала їх життєвий шлях, зокрема: «Лісовий Сергій Дмитрович народився в с. Бухни Погребищенського району Вінницької області. З 1983 по 1992 рік навчався у Бухнівській восьмирічній школі Погребищенського району Вінницької області. Потім в Погребищенському ВПУ №42 здобув професію кухаря. Службу в лавах ЗСУ проходив у м. Запоріжжі. Проживав у м. Київ. Займався євроремонтами приватних помешкань. Загинув 4 серпня 2022 року в районі с.Гусарівка Ізюмського району Харківської області, прикривши собою в окопі побратима. Похований на кладовищі в Шевченківському районі на «Алеї слави» у м. Київ.
Загинайло Олександр Миколайович народився 25 березня 1968 року у с. Бухни Погребищенського району Вінницької області. З 1975 по 1983 рр. навчався у Бухнівській школі. Потім — у Вінницькому будівельному ПТУ. У 1986 році призваний до лав Радянської Армії. Службу проходив у м. Вільнюсі. Демобілізувався у 1988 році, деякий час працював на Вінницькому електромеханічному заводі №45. У 1989 році, одружившись, переїхав у Гайсинський район. З 2014 року учасник АТО. З перших днів повномасштабного вторгнення без вагань пішов захищати рідну землю. 3-го червня поблизу н. п. Времівка Великоновосільківського району Донецької області під час виконання бойового завдання (пряме попадання в БТР) Олександр Миколайович загинув. Похований в селі Мар’янівка Гайсинської територіальної громади.
Тетяна Володимирівна згадала їх як добрих, щирих учнів, які завжди говорили правдиво, відверто. Їх подвиг буде прикладом для учнів, бо вдивляючись в обличчя загиблих Героїв, усвідомлюємо, що Україна втратила найкращих, найсміливіших, найдостойніших синів.
Також зі словами скорботи, вдячності та шани звернулася до присутніх староста Морозівського старостинського округу Тетяна Мартинюк.
Відділ організаційної та інформаційної роботи
