В останню дорогу провели захисника України, який боронив рідну землю від російського окупанта
7 травня 2025 року у селі Плисків провели в останню путь нашого Захисника, стрільця-снайпера механізованого відділення механізованого взводу механізованої роти механізованого батальйону військової частини, солдата Аксьонова Івана Володимировича, який віддав своє життя за свободу і незалежність України, за мирне життя кожного з нас.
Попрощатися із загиблим прийшли рідні, близькі, друзі, військовослужбовці, представники влади, духовенство та мешканці громади і всі небайдужі, які віддали шану й схилили голови за найвищу жертву Героя в ім’я Батьківщини.
Священнослужителі Православної церкви України відспівали захисника Батьківщини відповідно до релігійних канонів біля будинку та на кладовищі. Біля будинку після заупокійної панахиди, зі словами співчуття до рідних і близьких покійного звернувся Благочинний Православної церкви України Погребищенської громади протоієрей отець Петро, який, зокрема, сказав, що вже одинадцятий рік осатанілий рашистський монстр веде жахливу війну проти України, проти українців, проти самих принципів Божих, проти правди, свободи, демократії. Наш народ зазнав багатьох жертв. Тисячі українців загинули, тисячі міст і сіл зазнали руйнувань. Мільйони, рятуючи своє життя стали біженцями. Москальська недоімперія своєю злочинною війною із намаганням її виправдати ідеологією руського миру, явно і безсоромно порушує основні заповіді Божі. Бачучи і розуміючи це ми-християни повинні засуджувати це зло та протидіяти йому. Добро перемагає тоді, коли всі люди доброї волі об’єднуються і протистоять разом злу. Попри всі труднощі і перешкоди, український народ долає те, що нездоланно. Наша особлива, безмірна, довічна вдячність тим, на чиїх плечах найбільший тягар боротьби з рашистським агресором – українським воїнам, нашим Героям – Захисникам. І такому, якого сьогодні ми проводжаємо душу з подякою до Бога у вічність новопредставленого невинно убитого Героя-Захисника нашого Івана і тисячі таких як він. Віримо, що попри всі сьогоднішні виклики і небезпеки, ми здолаємо рашистське зло і досягнемо миру. Слава Україні!!!
На кладовищі староста Плисківського старостинського округу Руслан Рябцун сказав, що сьогодні прощаємось з молодим Героєм Іваном Аксьоновим, який боронив Українську державу від російських окупантів.
Іван Володимирович народився 3 жовтня 1991 року в м. Калинівка. У 1997 році був зарахований учнем першого класу Кацмарівської школи Жмеринського району, а після завершення навчання у 2006 році, працював взуттєвим майстром. Потім працював на будівництві. Був призваний на військову службу по мобілізації в вересні 2023 року. 17 грудня 2023 року в ході штурмових дій противника біля населеного пункту Авдіївка Покровського району Донецької області під час виконання службових обов’язків загинув. Словами важко загоїти в серці болючу рану втрати, адже смерть найріднішої людини - велике випробування. В цю гірку мить поділяємо горе вашої сім’ї та схиляємо голови в глибокій скорботі. Кожен загиблий воїн – це болючий шрам на душі кожного з нас. Їх імена назавжди будуть взірцем мужності, патріотизму та незламності. Нехай душа загиблого Івана знайде вічний спокій. Вічна пам’ять та вічна слава всім, хто загинув за Перемогу України! Слава Україні!
Секретар Погребищенської міської ради Петро Шафранський у своєму виступі зазначив, що іде одинадцятий рік війни, в тому числі четвертий рік повномасштабного вторгнення російської федерації. Україна платить високу ціну за свою свободу й незалежність. У нашій громаді майже 150 воїнів віддали життя, зокрема, село Плисків також несе великі втрати. Алея Слави на місцевому кладовищі поповнилася десятим героєм. Під час кожного похорону ми молимося, щоб це був останній, і щоб усі наші захисники поверталися живими та неушкодженими. На жаль, війна триває й забирає найкращих — молодих, тих, хто мав би створювати сім’ї, народжувати дітей, піклуватися про рідних та майбутнє країни. Але страшна війна не дала мріям Івана здійснитися. Він від імені Погребищенської міської ради, виконавчого комітету та депутатського корпусу висловив щирі співчуття рідним Івана Володимировича і наголосив, що його ім’я житиме у наших серцях.
Поховали Героя з усіма почестями під залпи почесної варти та Державний Гімн України.
Справжній патріот, вірний захисник України. Таким він назавжди залишиться у нашій пам’яті, а його ім’я навіки буде взірцем мужності, патріотизму та незламності.
Герої не вмирають! Вони житимуть доти, доки ми про них пам’ятаємо. Висловлюємо глибокі співчуття рідним та близьким загиблого.
Відділ організаційної та інформаційної роботи
