Сьогодні Погребищенська громада схилила голови у глибокій скорботі, її мешканці зустріли Героя Сергія Олексенка і провели мужнього захисника в останню земну дорогу
13 червня 2026 року мешканці Погребищенської громад зустріли і провели в останню земну дорогу Героя Олексенка Сергія Вікторовича.
У церемонії прощання із захисником взяли участь рідні та близькі, представники міської ради, духовенства, побратими, жителі Погребищенської територіальної громади, що прибули розділити горе та підтримати сім’ю і рідних загиблого воїна.
Військовий капелан 413-го окремого полку безпілотних систем «Рейд» Андрій та священнослужителі Православної церкви України відспівали захисника Батьківщини відповідно до релігійних канонів біля батьківського дому та на кладовищі.
На кладовищі секретар Погребищенської міської ради Петро Шафранський у своєму виступі зазначив: «Шановна родино, рідні, близькі, побратими, усі, хто сьогодні зібрався тут! Сьогодні надзвичайно важкий, чорний день для нашої Погребищенської громади, для всієї України. Ми зібралися у невимовній скорботі, щоб провести в останню путь нашого земляка, захисника, Героя, старшого солдата Олексенка Сергія Вікторовича, який проходив військову службу на посаді водія-електрика 3 екіпажу безпілотних авіаційних комплексів 2 взводу безпілотних систем 1 роти безпілотних систем 2 батальйону безпілотних систем.
Олексенко Сергій Вікторович народився 23 листопада 1988 року в селищі Нове Донецької області. У 1994 році пішов у 1 клас. Після закінчення школи навчався у Київському університеті туризму, економіки і права, який закінчив по спеціальності «Сомельє».
Трудову діяльність розпочав кухарем у ресторані Дабл Бейз м. Київ. У 2018 році Сергій одружився. У м. Погребище працював у кафе «Лимончик», «Шоколад», «Фортуна», близько 10 років — у ресторані «Рось».
11 травня 2022 року призваний на військову службу. 4 червня 2026 року під час виконання військових обов’язків із захисту Батьківщини, відданий військовій присязі на вірність Українському народу, мужньо виконуючи військовий обов’язок із захисту України, її свободи та незалежності в районі населеного пункту Верхня Терса Воздвижівської сільської територіальної громади Пологівського району Запорізької області, Сергій Вікторович загинув.
У Захисника залишилися дружина Валентина та син Кирило.
Ми переживаємо одну з найважчих втрат, ми проводимо в останню земну дорогу людину, яка віддала найдорожче, що має кожен з нас, — своє життя за Україну, за наше майбутнє, за мир у наших домівках. Але війна безжальна, і цей біль глибоко відгукується в кожному куточку України. Щодня вона забирає найкращих синів і дочок, завдаючи непоправної шкоди громадам і руйнуючи мирне життя. Вона забирає найкращих, найсміливіших, тих, хто не сховався, хто став на захист тоді, коли це було найважче.
Від імені депутатського корпусу, виконкому Погребищенської міської ради та всієї громади висловлюю найщиріші співчуття родині.
Дякуємо Сергію Вікторовичу за відвагу, щирість та патріотизм. Жодні слова не здатні зменшити біль цієї втрати. Але ви не самі. Громада поруч із вами — сьогодні, завтра і надалі. Ми розділяємо ваш біль і схиляємо голови перед вами.
Пам’ять про нього житиме у серцях близьких. У пам’яті мешканців громади. В історії нашого міста. У майбутньому України, за яке він віддав своє життя. Вічна і світла пам'ять Сергію, справжньому Воїну - Герою. Вічна шана. Слава Україні!».
Від імені батальйону безпілотних систем військової частини до родини загиблого звернувся командир батальйону Томас: «Краб був неймовірною людиною, відповідальним, товариським, надійним, завжди підкладав спостерігати як нищать його рідну Україну. 4 червня 2026 року «Краб» загинув в бою, мужньо захищаючи свою державу. Він став частиною нашої родини, родини Рейду і тепер ми назавжди залишимося частиною його сім’ї. Дякую батькам за справжнього козака».
Заступник командира 413 полку «Рейд» капітан Маркіян Яциняк наголосив: «Для нашого підрозділу цей тиждень дуже важкий. Сьогодні ми прощаємося з Сергієм, другом «Крабом»» і тільки прибули з поховання нашого побратима, який здалеку приїхав аби боротися за нашу свободу, громадянин Колумбії, вчора у Львові поховали. Його родина подолала далекий шлях аби проститися зі своїм сином. Для чоловіка армія – це єдиновірна релігія після бога і Сергій вчинив як справжній чоловік, як українець, пішов захищати свою державу. Сергій був прекрасним чоловіком, сином, батьком і воїном, людиною високої моралі, хазяйновитим, прекрасно готував. Я думаю, що тут усі присутні цінували цей навик. Кожна крапля допомоги армії – це і є пам'ять про наших воїнів і про те, що робиться 12 останніх років на фронті. Велика подяка усім присутнім, хто проводжає Сергія у останню путь і родині дякую за прекрасного українця. Слава нації!».
Військовий капелан 413 полку «Рейд» Андрій висловив співчуття родині: « Друга «Краба» я пам’ятаю ще з тилової нашої бази. Він міг і побурчати і пожартувати. В нього була своя власна воля і ця сила волі була дуже сильною. Я сьогодні, спілкуючись з родиною почув, що жалкують, що не втримали від війни. А чи можна було його втримати і чи треба було? Навіть сам Господь Бог постраждав разом з нами, він з нами воює, з нами страждає, з нами ховає близьких. Він не змінює людської волі, він залишає її і дає людині вибір. Безмежно пишаюся вибором друга «Краба». Впевнений і вірю, що Сергій спочиває на лоні Авраама, де праведники спочивають».
Благочинний Православної церкви України Погребищенської громади протоієрей отець Петро сказав, що ми зібралися тут, щоб скласти подяку нашому Воїну-Захиснику Сергію, який мужньо боронив нас. Наша вдячність не може виразитися словами, вся Україна, всі жителі висловлюють свою подяку таким захисникам, як він. Наші воїни виконують найвищу заповідь: віддають своє життя за ближніх своїх. Вічна слава нашому Захиснику».
Дитячий духовий оркестр «Козачок» Гопчицького сільського будинку культури виконав «Гімн України», пролунали останні постріли військових на честь, шану і незабутню пам’ять про славного воїна, нашого земляка.
Ім’я Сергія є взірцем мужності, патріотизму та незламності. Воно навіки вписане в історію Погребищенської громади та України.
Відділ організаційної та інформаційної роботи
