Провели в останню дорогу мужнього Героя – вірного сина України Андрія Рябцуна
31 жовтня 2026 року мешканці Погребищенської громад провели в останню дорогу Героя Рябцуна Андрія Андрійовича.
У церемонії прощання із захисником взяли участь рідні та близькі, представники міської ради, духовенства, побратими, жителі Погребищенської територіальної громади, що прибули розділити горе та підтримати рідних загиблого воїна.
Священнослужителі Православної церкви України відспівали захисника Батьківщини відповідно до релігійних канонів біля батьківського дому та на кладовищі.
До рідних і близьких загиблого звернулися Благочинний Православної церкви України Погребищенської громади протоієрей отець Петро та настоятель Плисківської релігійної громади отець Вадим.
Вони сказали, що подвиг Андрія — це свідчення найвищої любові, про яку говорить Господь: «Немає більшої любові над ту, коли хто душу свою кладе за друзів своїх». Він не шукав слави, не прагнув нагород — він просто виконав свій обов’язок перед Богом, родиною та Батьківщиною. Закликали молитися, щоб Господь прийняв душу Героя у своє світло, дарував йому вічний спокій і нагороду за його жертовність. А усім нам сили жити так, щоб його жертва не була марною. Нехай пам’ять про нього буде благословенням для всіх нас. Подякували Андрію і таким воїнам як він за те, що стали на оборону нашої держави, захищали нас, голими руками танки московські відганяли. Подякували за те, що ми спокійно живемо у своїх домівках, за те, що наші діти навчаються в українських школах. Вічна пам'ять і царство небесне нашим Захисникам! Слава Україні!.
Секретар Погребищенської міської ради Петро Шафранський у своєму виступі сказав: « Ми зібралися, щоб провести в останню земну дорогу нашого Захисника, молодого українця, який віддав своє життя за Україну, за нашу свободу, за можливість жити на рідній землі Рябцуна Андрія Андрійовича. Андрій Андрійович народився 4 липня1983 року в селі Якимівка Якимівського району Запорізької області. Коли Андрійові був 1 рік, він з батьками повернувся до рідного Плискова, де і провів більшу частину свого життя.
Навчався в Плисківській школі з 1989 по 2000-ий рік, а згодом вступив до Вінницького м'ясо-молочного технікуму, обрав професію свого дідуся - Петра Максименка, якого в селі називали «Маслороб». Згодом вступив до Київського національного університету харчових технологій на спеціальність «Інженер харчових технологій». Паралельно з навчанням Андрій працював на підприємствах харчової промисловості у м. Вінниці та м. Погребище. Був оператором на підприємстві «Авіс». Після цього він працював в щойно збудованому Молочному цеху кондитерської фабрики Roshen, яку нещадно знищує ворог останній місяць у Вінниці.
Працював Андрій також на будовах.
Хобі Андрія робити щось з дерева переросло в справу життя, яка допомогла багатьом односельчанам. Також він працював у Плискові на виробництві гіпсових форм, гранітних пам'ятників, на сонячній електростанції. Всі друзі і рідні пам'ятатимуть його як доброго, безвідмовного, надійного товариша. Він не мав власних дітей та не був одружений, та став хресним батьком десяткам дітей своїх друзів.
4 липня 2026 року у свій День народження, у бою за Україну, її свободу і незалежність, відданий військовій присязі на вірність Українському народові, наш земляк, водій 2 мінометного взводу мінометної батареї 2 батальйону територіальної оборони військової частини А7048, солдат Рябцун Андрій Андрійович, при виконанні бойового завдання в районі населеного пункту Масляківка, Лиманської міської територіальної громади, Краматорського району, Донецької області загинув.
Жодні слова не здатні втамувати біль матері, яка втратила сина. Немає слів, які могли б загоїти рану в серцях рідних. Немає нічого страшнішого за війну, яка забирає молодих, сильних, сповнених життя людей. Від імені Погребищенської міської ради, депутатів, виконавчого комітету та всієї нашої громади висловлюю щирі співчуття родині, близьким і друзям загиблого односельчанина.
Розділяємо з вами цей невимовний біль. Схиляємо голови перед вашою втратою.
Сьогодні ми прощаємося з молодим Захисником, але не прощаємося з пам’яттю про нього. Вона житиме в серцях рідних, у вдячності побратимів, у пам’яті громади та в незалежній Україні, за яку він боровся.
Дякуємо Андрію за мужність, за відданість Батьківщині, за те, що став на захист рідної землі.
Слава Україні! Героям слава!»
Слава Україні.
Мешканці села подякували родині Героя Андрія, який захищав Україну, нашу громаду, село Плисків від ворожого окупанта. Подякували за сина, бо завдяки таким, як він, ми маємо мирне небо.
Однокласниця Андрія Наталія сказала, що сьогодні зібралися, щоб віддати вічну пошану Андрію — нашому Герою, який пішов з життя занадто рано.
Я пам’ятаю Андрійка із дитячого садочка, який він був добрий, усміхнений, щирий, завжди допомагав і підтримував. Він був для нас не лише однокласником, а й прикладом мужності і добра.
Його подвиг і сміливість стали для нас усіх натхненням. Ми не забудемо його ім’я та подвигу. Ти завжди будеш серед своїх однокласників, серед усіх нас.
Дитячий духовий оркестр «Козачок» Гопчицького сільського будинку культури виконав «Гімн України», пролунали останні постріли військових на честь, шану і незабутню пам’ять про славного воїна, нашого земляка.
Андрій є взірцем мужності, патріотизму та незламності. Його ім’я навіки вписане в історію Погребищенської громади та України.
Відділ організаційної та інформаційної роботи
