«Остання путь» мені уже співають і ангели із раю крила принесли. Для мене завтра уже не настане, салют звучить останній вже мені…
Сьогодні, 12 січня 2026 року, у с. Довгалівка провели в останню путь кулеметника відділення охорони 1 взводу охорони 3 роти охорони 2 батальйону охорони військової частини Державної спеціальної служби, солдата Віктора Леонідовича Парсяка, 23 червня 1973 р. н., призваного на військову службу 3 травня 2025 р.
У церемонії прощання із захисником взяли участь рідні та близькі, представники духовенства, друзі, представники міської ради, побратими, жителі Погребищенської територіальної громади, що прибули розділити горе і підтримати сім’ю та рідних воїна.
Священнослужителі Православної церкви України відспівали захисника Батьківщини відповідно до релігійних канонів в будинку, місцевому Храмі Різдва Пресвятої Богородиці та на кладовищі.
Після заупокійного парастасу місцевий священик отець В’ячеслав сказав, що клятий ворог, почавши війну хотів нас швидко перемогти та поневолити, а патріотів - знищити. Але українці – це вільний народ, свободолюбивий, який ніколи не хотів бути в рабстві. Саме тому, коли почалася ця клята війна, наші хлопці йшли захищати Україну з голими руками на танки, з рушницями на літаки. Нас не здолати. Приношу щирі співчуття рідним захисника Віктора. Хай Господь дає вам сили пережити все це. А ми маємо підтримати родину у цей скорботний час. Допомагаймо нашим воїнам здолати сатану, щоб знову жити в мирі.
На кладовищі, звертаючись до учасників траурної церемонії, староста Довгалівського старостинського округу Олександр Томчук повідомив, що Парсяк Віктор Леонідович народився 23 червня 1973 року в селі Довгалівка Погребищенського району Вінницької області. У 1980 році пішов у 1 клас Довгалівської восьмирічної школи. У 1988 році, закінчивши 8 класів, вступив до Новочорторийського радгоспу-технікуму Житомирської області і в 1992 році закінчив його по спеціальності «Агрономія». З травня по червень 1992 року працював на посаді агронома по захисту рослин у КСП «Нива» села Довгалівка. У червні 1992 року призваний до Лав Української Армії. Після проходження служби в армії працював на посаді агронома-технолога КСП «Нива». У 1997 року був переведений на посаду бригадира тракторної бригади. З лютого 2001 року по червень 2003 року працював на посаді землевпорядника Довгалівської сільської ради. З 2007 року по 2012 рік працював охоронцем в ПП «Агроекопродукт». Після цього на своїх земельних паях вирощував товарну сільськогосподарську продукцію. У травні 2025 року був мобілізований до лав ЗСУ. Захищав нашу Вітчизну на посаді кулеметника відділення охорони 1 взводу охорони 3 роти охорони 2 батальйону охорони військової частини Державної спеціальної служби. 3 січня 2026 року Віктор Леонідович раптово помер, під час відрядження у м. Дніпро. «Віктор Леонідович був життєрадісний, був окрасою кожного колективу. Його шлях – захист Батьківщини, який він пройшов з честю до останнього подиху. Честь і Слава, вічна память Віктору і всім Захисникам-Героям, які загинули за Україну. Слава Україні!», - зазначив Олександр Томчук.
Побратим Андрій Мащенко, офіцер групи ЦВС 762 окремої бригади сказав: «Від керівництва нашого підрозділу, всіх побратимів висловлюю щирі співчуття родині. Віктор був завжди доброзичливим, допомагав всім і був з великим почуттям гумору. Вічна пам'ять нашому побратиму Віктору. Слава Україні!»
Благочинний Православної церкви України Погребищенської громади отець Петро сказав, що ми приклоняємо коліна і схиляємо голови перед нашими захисниками. Бо якби не вони, то москальський чобіт захопив би всю Україну. Але завдяки таким як Віктор цього не сталось. Він не жалів життя свого за ближніх своїх, то багато йому у Господа буде прощено. І душа його буде в ангельському світі. І душа його буде допомагати воїнам – захисникам прогнати ворога з нашої землі. Герой він на землі, ангел в небесах. Вічна слава нашому воїну-Герою Віктору. Слава Україні!
Поховали земляка-Героя з усіма почестями під залпи почесної варти та Державний Гімн України.
Ім’я Віктора є взірцем патріотизму та незламності. Воно навіки вписане в історію Погребищенської громади та України.
Відділ організаційної та інформаційної роботи
