В Україні з настанням тепла зафіксовано чимало людей, які захворіли на хворобу Лайма, також відому під назвою бореліоз, переносниками якої є кліщі.
Хвороба Лайма (також відома, як бореліоз, Лайм-бореліоз, системний кліщовий бореліоз) ‒ це природно-осередкова інфекційна хвороба з групи бактеріальних зоонозів, яку спричинюють бактерії роду Borrelia. Початок хвороби Лайма нічим не відрізняється від звичайної застуди. Хворого лихоманить, у нього підвищується температура, болить горло і тече з носа. Ранні прояви хвороби швидко проходять, але небезпечні не початкові симптоми захворювання, а пізніші наслідки, які проявляються у нелікованих хворих. Це ураження суглобів, головного мозку, нервової системи, серцевого м’яза. Деякі ускладнення призводять до довічної інвалідизації людини.
Захворювання лікується антибіотиками. Якщо лікування хвороби Лайма (бореліозу) на ранній стадії не проводиться, хвороба набуває хронічного перебігу, що призводить до тривалої непрацездатності та інвалідності.
Найкращий спосіб боротьби із захворюваннями, як відомо, ‒ профілактика. Тому перед походом до лісу або парку максимально закривайте тіло, використовуйте спеціальні аерозолі для відлякування кліщів. Для своєчасного виявлення кліщів необхідно кожні дві години в лісі та після виходу з нього проводити само та взаємообстеження.
Кліщі активізуються в лісах і парках з травня по вересень. Саме з приходом теплих днів голодні кліщі починають полювання на людей. Щоб уберегтися від укусу кліща, одягайте світлий одяг (на ньому краще видно кліщів) з довгими рукавами і капюшоном, штани заправляйте в шкарпетки.
Кліщ довго шукає місце для укусу (присмоктується до тіла протягом приблизно двох годин), тому регулярно оглядайте свій одяг і періодично проводьте ретельну перевірку, звертаючи особливу увагу на наступні частини тіла: шию, пахви, пахову область, вушні раковини ‒ у цих місцях шкіра особливо ніжна і тонка, й кліщ найчастіше присмоктується саме там. Під час укусу кліщ виділяє своєрідне знеболювальне, відчути його можна не завжди.
Після потрапляння на шкіру кліщ присмоктується і смокче кров (при цьому збудники енцефаліту чи бореліозу проникають у кров людини, якщо вони були в кліща). Через деякий час паразит безслідно відпадає.
Не кожен кліщ містить в собі вірус: в середньому з 10 тільки 1-2 є заразними, але за зовнішнім виглядом вони не відрізняються.
Якщо кліщ все-таки вчепився, краще видаліть його в лікувальному закладі. Адже інфікування може статися через неправильне видалення паразита, коли його ненароком причавити. Вдаватися до самопорятунку можна лише у крайньому разі.
Кліща видаляйте пінцетом із тупими чи заокругленими кінцями. Перед цим шкіру обробіть будь-яким антисептиком. Необхідно захопити кліща пінцетом якомога ближче до шкіри і обережно тягнути його вертикально вгору. Після цього шкіру повторно змастіть антисептиком.
Видалення кліща необхідно проводити з обережністю, не здавлюючи його тіло, оскільки при цьому можливе видавлювання вмісту кліща разом із збудниками хвороб в ранку. Важливо не розірвати кліща при видаленні ‒ залишена в шкірі частина може викликати запалення і нагноєння.
Якщо при витяганні кліща відірвалася його головка, яка має вигляд чорної крапки, місце присмоктування протирають ватою або бинтом, змоченими спиртом, а потім видаляють головку стерильною голкою (попередньо простерилізованою на вогні), так, як ви видаляєте звичайну скалку.
Після того, як ви витягли кліща, треба спостерігати за місцем укусу. Якщо з’явилось почервоніння шкіри навколо місця укусу кліща і поширюється від нього у вигляді кола, діаметром щонайменше 4–5 см. слід одразу ж звернутися до лікаря-інфекціоніста.
Пам’ятайте, ваше здоров’я у ваших руках. Будьте здорові!
Вінницьке районне управління Головного управління Держпродспоживслужби у Вінницькій області
