Анатолій віддав життя за те, щоб українці зустрічали світанок під мирним небом та проводжали сонце під спів пташок, а не сирен
Сьогодні, 5 січня 2026 року, у с. Плисків провели в останню путь командира першого мотопіхотного відділення першого мотопіхотного взводу другої мотопіхотної роти мотопіхотного батальйону військової частини, молодшого сержанта Сосновського Анатолія Геннадійовича, який з 25 лютого 2022 року призваний за мобілізацією.
У церемонії прощання із захисником взяли участь рідні та близькі, представники духовенства, друзі, представники міської ради, побратими, жителі Погребищенської територіальної громади, що прибули розділити горе і підтримати сім’ю та рідних загиблого воїна.
Священнослужителі церкви Адвентистів сьомого дня (АСД) відспівали захисника Батьківщини відповідно до релігійних канонів біля будинку та на кладовищі.
Біля дому до рідних і близьких загиблого звернувся пастор помісної церкви АСД м.Літин Порхун Дмитро, який зачитав із Біблії, що ніхто більшої любові не має, як той, хто свою душу поклав би за друзів своїх. Анатолій це зробив – за рідних своїх, за друзів, за близьких, за нас з вами він поклав душу свою, життя своє. Він зробив це, бо прийшов на нашу землю лютий ворог, від якого він нас захищав. Але розплата ворогу обов’язково прийде. Дорогі присутні, дорога родина прийміть від Ісуса Хреста втіху, вилийте свою душу, розкажіть своє горе. Ми спільно розкажемо Господу. Ми молимось день при дні за мир в Україні, а Господь чує. Пам'ять про Анатолія залишиться вічно. Підтримуємо родину Героя нашого Геннадія Анатолійовича, не забуваймо про них.
На кладовищі староста Плисківського старостинського округу Руслан Рябцун повідомив, що Анатолій Геннадійович народився 10 грудня 1975 року в місті Мурманськ, де проживав та навчався в початковій школі, а після смерті батьків переїхав на постійне проживання в село Скоморошки Оратівського району Вінницької області і там в 1987 році пішов до п’ятого класу. Закінчив навчання в школі у 1993 році. Працював в Скоморошківському радгоспі. Був призваний на військову службу в 1996 році. З 1998 по 2003 рік працював вантажником на місцевому цукровому заводі. В 1999 році одружився. З 2003 року працював в ТОВ «Скоморошківське». У 2005 році сім’я Сосновських переїхала до села Плисків. З 2006 по 2010 рік Анатолій працював на автозаправній станції в місті Погребище. З 2010 по 2014 рік працював у Плисківському психоневрологічному інтернаті. У вересні 2014 року був мобілізований до ЗСУ. На сході України 20 вересня 2025 року біля села Кіндрашівка Куп’янського району Харківської області, Анатолій Геннадійович героїчно загинув. Він не загинув марно. Його життя — це ціна нашої свободи. І поки ми пам’ятаємо його ім’я — він живий. Анатолій віддав своє життя за мирне небо над Україною, служачи у лавах Збройних Сил України та виконуючи військовий обов’язок із сумлінням. Він залишався вірним своїй військовій присязі до останньої хвилини, героїчно віддавши своє життя за нашу Батьківщину та кожного із нас. Україна обов’язково переможе і настане переможний мир! Ніколи не пробачимо ворогу жодне втрачене життя! Пам’ятаймо про них! Вічна пам’ять Герою, захиснику України! У цю лиху скорботну годину висловлюю найщиріші співчуття всім рідним і близьким Воїна. Вічна тобі слава, наш солдате. Герої не вмирають!
Офіцер 4 відділу Вінницького районного територіального центру комплектування та соціальної підтримки старший лейтенант Віктор Коваленко, пастор помісної церкви АСД м. Вінниця Жан-Пауло Стангеліні, пастор помісної церкви АСД м. Погребище Станіслав Кравцов висловили великий сум з приводу втрати та щирі співчуття рідним та близьким, а також всім, хто любив та шанував покійного воїна - патріота.
Поховали земляка-Героя з усіма почестями під залпи почесної варти та Державний Гімн України.
Ім’я Анатолія є взірцем патріотизму та незламності. Воно навіки вписане в історію Погребищенської громади та України.
Відділ організаційної та інформаційної роботи
