Літо – пора канікул та активного відпочинку, але слід пам’ятати, що пік кишкових інфекцій зазвичай припадає на спекотну пору року. Підвищена температура навколишнього середовища сприяє поширенню збудників, які викликають захворювання на кишкові інфекції.

  Гострі кишкові інфекції (сальмонельози, дизентерія, гострі ентероколіти, вірусний гепатит А …) займають особливе місце серед інфекційних хвороб, за своєю розповсюдженістю поступаються місцем лише респіраторним захворюванням. Рівень захворюваності на ГКІ дітей у 2,5-3 рази вищий, ніж у дорослих, при цьому половина зареєстрованих випадків захворювань припадає на дітей раннього віку (до 3-х років). ГКІ можуть викликати як патогенні та умовно-патогенні бактерії, так і віруси.

  Збудники кишкових інфекцій тривало зберігаються на предметах довкілля, у воді та в продуктах. Так, на шкірі рук людини збудники дизентерії та інших кишкових інфекцій зберігають життєздатність на протязі 2-3 днів, на фруктах, ягодах, різних овочах вони можуть виживати від 1 до 10 днів, на хлібі – до 20 днів, на поверхні різних предметів – до 14 днів, в молоці – до 2-х тижнів, в кисломолочних продуктах – 6-8 днів.

  Якщо збудники кишкових інфекцій або сальмонельозу потрапляють в харчові продукти – молоко та молокопродукти, ковбаси, фарші, кондитерські вироби, вони не тільки зберігаються, але можуть і розмножуватись, тому ці продукти мають особливе значення у розповсюдженні кишкових інфекцій.

  Оптимальна температура для розмноження мікробів -20-30С, тому через 4-6 годин незначне зараження продуктів перетворюється на масивне забруднення і при вживанні призведе до виникнення захворювання. Особливо, якщо харчові продукти зберігаються або транспортуються з порушеннями умов холодового ланцюга при підвищеній температурі.

  Для кишкових інфекцій характерними є спільні шляхи розповсюдження. Основними є вода і харчові продукти, з якими збудник може потрапити в організм здорової людини. Забруднення води може відбуватися при потраплянні у воду випорожнень, що містять патогенні мікроорганізми, незадовільного рівня санітарного облаштування населених місць, незадовільного утримання туалетів, невірної організації збору видалення і знезараження нечистот. В цих випадках збудники хвороб легко проникають, як на поверхню, так і в грунтові води, і людина заражається при купанні, при вживанні цієї води.

  Використання забрудненої води для поливки городів може привести до зараження овочів та фруктів, а ії вживання в їжу без санітарної обробки приводить до зараження людини.

  Інші продукти можуть забруднюватись збудниками кишкових інфекцій в результаті недотримання хворими і бацилоносіями правил особистої гігієни. В багатьох продуктах із них мікроби не тільки тривалий час зберігають свою активність, але розмножуються і накопичуються.

  Нерідко доводиться бачити, як дорослі на вулиці дають дітям чи самі їдять немиті овочі, фрукти, несуть разом в немитими овочами не загорнутий хліб.

  Важко собі уявити скільки мікробів може потрапити в організм людини з немитих овочів або зараженого хліба.

  Ось чому, в теплу пору слід бути особливо обережними, постійно дотримуватись чистоти рук, посуду, споживати лише добре вимиті фрукти та овочі, свіжі, охайно приготовлені страви, вживати чисту воду. Тобто, необхідно зробити все для того, щоб у шлунок не потрапили мікроби-вороги

  Джерелом інфекції при всіх цих захворюваннях є хвора людина та носій інфекції. Збудники кишкових інфекцій живуть і розмножуються в кишківнику хворого і виділяються у зовнішнє середовище з випорожненнями і сечею. Характерною загальною рисою цих інфекцій є наявність бацилоносійства, тобто здатність збудника жити і розмножуватись в кишковику людини, не викликаючи ознак захворювання. Бацилоносії мають велике значення в розповсюдженні інфекційних хвороб, оскільки вони здатні виділяти збудників в великій кількості, при цьому виявити бацилоносіїв можливо лише при бактеріологічному обстеженні.

  Спостерігаються також так звані стерті форми захворювання, коли хвороба проявляється лише короткотривалим незначним нездужанням при задовільному загальному стані. Хворі не надають особливого значення цим порушенням, своєчасно не звертаються за медичною допомогою і не дотримуються необхідних заходів гігієни. В результаті такі хворі стають джерелом розповсюдження інфекцій.

  Раннє виявлення хворих і бацилоносіїв, швидке встановлення вірного діагнозу і своєчасно почате лікування має важливе значення в профілактиці кишкових інфекцій.

  Значно легше запобігти захворюванню ніж його лікувати, до того ж іноді захворювання набуває гостро-кишкового перебігу, виникають небажані ускладнення особливо, якщо хворий несвоєчасно звертається до лікаря, хворі починають самолікування в надії на швидке одужання. Це однак шкідливо, як для хворого так і для тих, хто його оточує, бо в одного хвороба може протікати легко, а в іншого дуже важко. Навіть якщо хвороба починається легко, невідомо як вона закінчиться, і лише лікар може передбачити весь хід хвороби і в разі потреби, своєчасно допомогти.

  .Щоб запобігти виникненню гострих кишкових інфекцій слід неухильно дотримуватися простих правил:

  1. Дотримуватися правил особистої гігієни. Ретельно мити руки з милом перед вживанням їжі, після повернення з вулиці та після кожного відвідування вбиральні.
  2. Мити та тримати у чистоті всі поверхні та кухонні прилади, що використовуються для приготування їжі.
  3. Користуватися індивідуальним посудом.
  4. Запобігати проникненню комах та тварин до приміщень, де відбувається приготування їжі та зберігаються продукти харчування.
  5. Регулярно мити та обдавати окропом дитячий посуд та іграшки.
  6. Окремо готувати і зберігати сирі та готові до вживання харчові продукти (сире м’ясо, птицю, рибу, овочі, фрукти тощо).
  7. Для обробки сирих продуктів використовувати окремі кухонні прилади (ножі, обробні дошки тощо).
  8. Добре прожарювати або проварювати продукти, особливо м’ясо, птицю, яйця і рибу.
  9. Дотримуватись відповідного температурного режиму при зберіганні харчових продуктів (не залишати приготовані харчові продукти при кімнатній температурі більш ніж на 2 години).
  10. Використовувати безпечну воду, не пити воду з неперевірених джерел. Вживати бутильовану воду, у разі неможливості придбання бутильованої води використовувати охолоджену кип’ячену воду.
  11. Власникам індивідуальних та громадських колодязів своєчасно проводити профілактичний ремонт наземного обладнання та санацію джерела водопостачання ( очищення та дезінфекцію водяного стовпа).
  12. Мити та обдавати окропом фрукти і овочі, особливо у разі споживання їх у сирому вигляді.
  13. Не вживати продукти з вичерпаним терміном придатності, використовувати для приготування їжі тільки свіжі харчові продукти.
  14. При транспортуванні і зберіганні харчових продуктів використовувати чисту упаковку (поліетилен, контейнери для харчових продуктів тощо).
  15. Не купувати продукти харчування у випадкових осіб або в місцях несанкціонованої торгівлі.
  16. Не давати маленьким дітям некип’ячене розливне молоко, сирі яйця тощо.
  17. Не купатися в непроточних водоймах, у місцях несанкціонованих пляжів, уникати заковтування води під час купання.
  18. Уникати контактів з особами, які мають ознаки інфекційного захворювання.

  При появі симптомів захворювання (підвищення температури тіла, головний біль, інтоксикація, блювання, рідкі випорожнення, біль у животі, висипання на шкірі тощо) своєчасно звертатися за медичною допомогою. Самолікування може призвести до значних ускладнень.

  Бережіть своє здоров’я! Ваше здоров’я – у Ваших руках.

  Погребищенське районне управління Головного управління Держпродспоживслужби у Вінницькій області.